Шаріфов Юрій Багірович
 Юрій Шаріфов (25 травня 1946, Львів — 21 липня 2017, там само) — український музикант, музикознавець, композитор і педагог, один з перших рокерів України. Бас-гітарист групи «Open Blues Band», автор камерно-інструментальних і симфонічних творів, джазових композицій та естрадних пісень. Музикант співпрацював з Софією Ротару, Володимиром Івасюком, Назарієм Яремчуком та багатьма іншими виконавцями. БіографіяНародився 25 травня 1946 року у Львові. Мав ірано-грецько-українське коріння. Батько народився у місті Бамі на півдні Ірану, а мати у Ніжині, що на Чернігівщині. Батько поїхав вчитися гри на трубі у консерваторію в Баку, потім служив у радянській армії, де його прізвище «Шаріф» записали як «Шаріфов». Завдяки військовій службі батько потрапив у Ніжин, де зустрів майбутню дружину, а згодом вони переїхали працювати у Львів.[2] Юрій з дитинства знав, що буде тільки музикантом.
З дитинства слухав радіо з Варшави, де не було радянської пропаганди і постійно крутили Френка Сінатру, Доріс Дей, Елвіса Преслі, Білла Хейлі… Згодом грав на скрипці й електрооргані[en], але мав симпатію до ритму, тож кінець кінцем став бас-гітаристом.[3] Отримав три музичні освіти — скрипаля, музикознавця і композитора. Навчався у музучилищі. У середині 1960-х років був одним з перших, хто почав грати рок в Радянському Союзі. Познайомився з альтистами Ігорем Сулигою, який грав на барабанах, і Юрієм Башметом, який грав на гітарі. Зібралися у тріо, без назви, схоже до Cream: бас, барабани і гітара.[3] Згодом запросили у філармонію, в естрадний ансамбль. Після гастролей зрозумів, що це не до душі. Перебивався випадковою роботою: робив програму ленінградського фольк-рокового колективу, потім групі «Владимирские удальцы», далі працював з Олегом Ухнальовим. 1965 року у складі самодіяльного ансамблю «Електро» (Львівського Будинку культури енергетиків заводу «Львівприлад») грав естрадну музику та пісні: спочатку англомовні або фактично інструментальну музику.[4] Почали грати і в інших місцях — клубі в костьолі Марії Магдалини, в клубі університету чи в клубі міліції на Січових Стрільців, далі у клубі «Газ», що був статусним місцем. Вів музичну передачу на львівському радіо, вона існувала два роки.
У 1970-х — 1980-х роках грав у чернівецьких ансамблях «Смерічка», «Червона Рута» (музичний керівник). У 1977 році заснував ансамбль «Жива Вода», був його керівником. Пісню «Звідки в тебе очі сині» ансамблю «Жива вода» деякі музикознавці називають першою українською рок-піснею.[джерело?] По суті, українські естрадні пісні ансамбль виконував у стилях диско та фанк, синтезуючи їх.[5] У «Живій воді» починали кар'єру Лілія Сандулеса та Іво Бобул. У складі джаз-, рок-, поп-, фолк-груп та з сольними концертними програмами гастролював у 24-х країнах. Учасник сотень фестивалів. Співпрацював з багатьма особистостями (Софія Ротару, Назарій Яремчук, Володимир Івасюк, Лілія Сандулеса, Іво Бобул, Олександр Сєров, Ігор Саруханов та багато інших). Отримав статус найкращого басиста Радянського Союзу.[6] З середини 1970-х років активно працював у сфері електронної музики.[7] Вів авторські музичні програми («Ексклюзив») на легендарному радіо «Ініціатива».[8] Якийсь час Юрій Шаріфов працював у Сокалі викладачем по класу скрипки у музичній школі.[9][коли?] Викладав «Історію естрадних стилів» у консерваторії.[10] Автор першого в Україні спеціального курсу з історії, теорії та практики джаз-, рок- та поп-музики для вищих навчальних закладів.[11] Член журі багатьох фестивалів, багаторічний член та голова журі українського рок-фестивалю «Тарас Бульба»[12][13], «Таланти Франкового університету»[6] тощо. Учасник багатьох музичних і культурних проектів.[14] У 2005 році було створено гурт Open Blues Band — «відкритий блюз-бенд».[4] Гурт часто брав участь у численних фестивалях: «Флюгери Львова»[15], Лівий Берег[16] та ін.
Разом із гуртом Open Blues Band, Юрій Шаріфов отримав нагороду «BOOM AWARDS 2016» у номінації «Золотий фонд естради», яку заснував журнал «BOOM plus TV». 2016.[3] Мав квиток № 1 у першому і єдиному в Україні фан-клубі «Бітлз», який отримав «за заслуги у рок-музиці».[2] Член координаційної ради з питань джаз-, рок- та поп-музики Міністерства культури і туризму України.[коли?] Автор музичних рубрик багатьох газет Чернівців та Львова. Дискографія — понад 15 компакт-дисків.[19] Навесні 2017 року планував робити сольний концерт ембієнту. Помер 21 липня 2017 року.[20] Похований 26 липня на Личаківському цвинтарі (поле № 50).[21][22]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
