Шар-гора
Шар-гора — гора, що лежить біля північно-східної околиці села Приліпка Козельщинського району Полтавської області на краю вузького виступу на правому березі Псла неподалік від місця впадіння в Псел Говтви. Назва гори, ймовірно, пішла від шаровидної форми узвишшя[2]. ГеографіяШар-гора лежить на правому березі Псла, в місці, де річка в місці впадіння Говтви утворює петлю, повертаючи зі сходу на захід, біля північно-східної околиці села Приліпка, яке ніби «приліпилося» збоку до гори[2]. На захід від Шар-гори лежить інша безіменна гора, а між ними — підвищена рівнина, яку називають Лиса гора[3]. Об'єктиВ урочищі розташована пам'ятка археології — група курганів (23 насипи, у складі трьох мікрогруп, в тому числі 2 майдани), які в офіційних документах відносять до II тис. до н. е. (Бронзової доби)[4]. Ще до початку XX століття на Шар-горі зберігалися залишки валів — сліди середньовічних укріплень, а також печер, які одні дослідники вважали спорудами первісної людини, інші датували пізнішими часами, та підземні ходи, які були складовою частиною говтвянських укріплень[5]. На думку деяких дослідників, два великі кургани на вершинах Шар-гори та сусідньої безіменної були спостережними пунктами, за твердженнями інших, груповими похованнями загиблих у Повстанні Острянина (саме тут був табір повстанців і відбулася Говтвянська битва)[5][2][6]. Фестиваль «Козацької слави цілюще джерело»30 вересня 1995 року на честь 900-річчя поселення-фортеці Говтва, яка була форпостом Київської Русі на південно-східних рубежах, на Шар-горі вперше провели обласний фестиваль «Козацької слави цілюще джерело», на якому було відкрито пам'ятний знак козакам від нащадків. Відтоді це свято проводиться щороку.[3] Галерея
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia