Шахлін Борис Анфіянович

Борис Анфіянович Шахлін
Загальна інформація
Національність	росіянин
Громадянство	СРСР →  Україна
Народження	27 січня 1932(1932-01-27) Ішим
Смерть	30 травня 2008(2008-05-30) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Зріст	171 см[1]
Вага	71 кг[1]
Alma mater	Національний університет фізичного виховання і спорту України
Спорт
Вид спорту	спортивна гімнастика
Нагороди СРСР: Україна: Олімпійські ігри Золото Мельбурн 1956 командний залік Золото Мельбурн 1956 кінь Золото Рим 1960 абсолютний залік Золото 1960 Рим кінь Золото Рим 1960 опорний стрибок Золото Рим 1960 паралельні бруси Золото Токіо 1964 перекладина Срібло Рим 1960 командний залік Срібло Рим 1960 кільця Срібло Токіо 1964 командний залік Срібло Токіо 1964 абсолютний залік Бронза Рим 1960 перекладина Бронза Токіо 1964 кільця Чемпіонати світу Золото Рим 1954 командний залік Золото Москва 1958 командний залік Золото Москва 1958 абсолютний залік Золото Москва 1958 кінь Золото Москва 1958 паралельні бруси Золото Москва 1958 перекладина Срібло Рим 1954 перекладина Срібло Прага 1962 командний залік Срібло Прага 1962 Кільця Срібло Прага 1962 паралельні бруси Срібло Прага 1962 кінь Срібло Дортмунд 1966 командний залік Бронза Прага 1962 абсолютний залік Бронза Прага 1962 опорний стрибок Чемпіонати Європи Золото Франкфурт 1955 абсолютний залік Золото Франкфурт 1955 паралельні бруси Золото Франкфурт 1955 кінь Золото Франкфурт 1955 перекладина Золото Белград 1963 кільця Золото Франкфурт 1955 Horizontal bar Срібло Белград 1963 загальний залік Срібло Белград 1963 паралельні бруси Бронза Франкфурт 1955 кінь
Шахлін Борис Анфіянович у Вікісховищі

Бори́с Анфія́нович Шахлі́н (27 січня 1932, Ішим — 30 травня 2008) — український радянський спортсмен-гімнаст, абсолютний чемпіон Європи (1955), світу (1958), 7-разовий олімпійський чемпіон.

Народився 27 січня 1932 року в місті Ішимі (нині Тюменської області). У 12 років залишився круглим сиротою, разом з братом жив у бабусі. В 1944 році вступив у гімнастичну секцію. З 1951 жив в Україні. У 1955 році закінчив Київський інститут фізкультури.

У 1954 році дебютував у складі збірної СРСР на чемпіонаті світу в Гельсінкі, вигравши командну першість. У тому ж році вперше став абсолютним чемпіоном СРСР. У 1956 році виграв олімпійське золото. Всього в трьох Олімпіадах (1956, 1960, 1964) отримав сім золотих нагород.

Здобув 12 золотих медалей на першостях СРСР з окремих видів гімнастики (1957 — 1963).

Після закінчення спортивної кар'єри викладав у Київському інституті фізкультури. У 1968 році став суддею міжнародної категорії. На початку 1970-х років його обрали віце-президентом технічного комітету Міжнародної федерації гімнастики.

Написав книгу «Моя гімнастика» (Москва, 1973).

Жив у Києві. Помер 30 травня 2008 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Нагороджений радянськими орденами Трудового Червоного Прапора (1956), Леніна (1960) і «Знак Пошани» (1964), українським орденом «За заслуги» III ступеня^[2].(2002).

У Києві існує провулок Бориса Шахліна.

Пошта Монголії справила випуск поштової марки — Борис Шахлін (№ 525, 1969 рік).

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., т. 12, с. 369.