Шахтар (палац спорту)
Пала́ц спо́рту «Шахта́р» — пам'ятка архітектури[2] в Донецьку. Побудований в 1952—1953 роках на місці колишнього цегельного заводу, залишки якого були прибрані в 1947 році[3]. Архітектори — Г. І. Навроцький та О. К. Терзян. Загальний описЦе перший критий спортивний зал в Україні і один з перших в СРСР критих спортивних залів[3]. До цього будувалися спортивні зали із сидіннями уздовж стін, а палац спорту Навроцького був багатофункціональною спорудою із трибунами й мав оригінальну архітектуру[4]. Будинок став прообразом сучасних багатофункціональних спортивних залів, зіграв роль у формуванні нового типу суспільних будинків[3] і став першим типовим спеціалізованим спортивним комплексом у Радянському Союзі, а також початком серії подібних споруджень[4]. Розміри основного залу — 30х30 метрів, до комплексу також входять зали для занять важкою атлетикою, фехтуванням і боксом. У залі передбачені трибуни для 600 глядачів. Під трибунами перебувають роздягальні, душові, інструкторські, масажні й інші допоміжні приміщення. Тут розташовувався гімнастичний зал добровільного спортивного товариства «Шахтар». Авторський колектив одержав всесоюзну премію за найкращий будинок 1952 року[4]. У цей час будинок є пам'ятником архітектури й охороняється державою. Під час будівництва будинку в 1952 році фасад палацу спорту виходив на бульвар Пушкіна, а з тильної сторони будинку перебували промислові склади. В 1960-ті роки була сформована вулиця Університетська і виявилася, що тильна сторона виходить на другу за значенням вулицю Донецька, маючи при цьому не дуже привабливий вигляд[4]. Будинок зображений на художньому маркованому конверті, випущеному поштою СРСР 13 серпня 1963 (художник І. Пчелко, номінал 4 копійки, підпис «Українська РСР. Донецьк. Палац фізкультури „Шахтар“», номер в Каталозі ЦФА 2715). Світлини
Примітки
Бібліографія
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
