Шахтар (футзальний клуб)
«Шахтар» — найтитулованіший український футзальний клуб з Донецька. Заснований у 1998 році. П'ятиразовий чемпіон України з футзалу, триразовий володар національного кубку й суперкубку. У січні 2011 року керівництво клубу ухвалило рішення щодо його закриття[1]. ІсторіяКолишні назвиІсторія клубуКоманда була створена в 1998 році під назвою «Укрсплав». Після року виступів у першій лізі чемпіонату України, команда вийшла до вищої ліги. В рік дебюту у вищій лізі донеччани зайняли сьоме місце. Уже наступного року, оновивши склад на 70 % та підписавши договір на оренду палацу спорту Дружба (4000 глядачів), керівництво клубу підтвердило усю серйозність своїх планів. Результат не забарився. «Укрсплав» зумів на рівних протистояти фаворитам українського футзалу, але потрапити в число призерів не зумів, замкнувши квартет найсильніших. У розіграші Кубку України донеччани дійшли до фіналу, де на своєму майданчику поступилися київському «ІнтерКрАЗу» — 0:3. У міжсезонні клуб змінив свою назву на традиційну для гірничого регіону — ФК «Шахтар». Окрім того, клуб запросив під свої знамена найкращого бомбардира українського футзалу Ігоря Москвичова та інших висококласних виконавців. З новою назвою та потужним підсиленням гірники одразу ж вибороли свій перший трофей — стали чемпіонами України 2001/2002. Наступний сезон став для донеччан менш успішним, у важкій боротьбі золоті медалі завоювали футзалісти київського «ІнтерКрАЗу», однак «помаранчево-чорні» не поступилися у боротьбі за другий трофей — Кубок України. Колектив, який перебував на стадії становлення і пошуку своєї гри, достойно зарекомендував себе і на міжнародній арені. Пройшовши крізь сито кваліфікаційних змагань Кубка УЄФА, лише у вирішальному турнірі донецькі спортсмени поступилися найкращим клубам Іспанії та Італії. Сезон 2003/2004 став тріумфальним для «Шахтаря». Маючи у своєму складі кістяк збірної України — чотирьох заслужених майстрів спорту міжнародного класу, донеччани здобули переконливу перемогу в чемпіонаті України, на голову випередивши усіх своїх суперників. До того ж, Шахтарю вперше у своїй історії вдалося зробити «золотий дубль» — медалі вищої проби «гірники» поклали у знову завойований Кубок України. У сезоні 2004/2005 «Шахтар» вдруге поспіль стає чемпіоном країни, буквально розірвавши усіх своїх суперників (лише 2 нічиї та 1 поразка в 28 матчах) і лише трохи не досягнувши позначки у 200 забитих м'ячів, зупинившись на 188-ми. Проте у фіналі Кубка сильнішими виявилися одвічні суперники — київський «Інтеркас» (1:2). У сезоні 2005/2006 «помаранчево-чорні» знову не знають собі рівних у внутрішньому чемпіонаті виграючи його втретє поспіль. Підопічні Олега Солодовника завершили чемпіонат з гросмейстерським 21 балом переваги над срібним призером «Енергією», програвши та зігравши внічию лише по одному разу у 32 матчах. Кубок знову повернувся в Донецьк, не зважаючи на запеклу боротьбу у фіналі з боку срібних призерів — львівської «Енергії» (3:3 в основний час та перемога в серії пенальті 5:4). У тому ж таки році флагман донецького та українського футзалу встановив найвище досягнення для вітчизняних клубів на міжнародній арені, дійшовши до півфіналу розіграшу Кубка УЄФА. 2007 рік — переломний в історії клубу. У міжсезоння команду покинув один з найкращих бомбардирів Сергій Ситін, а також ряд гравців основного складу. Сезон 2007/2008, у якому клуб взяв курс на омолодження складу, став першим після сезону 2000/2001, в якому «Шахтар» залишився без титулів. Хоча, «гірникам» знадобився лише рік, щоб знову повернути собі звання Чемпіона України. Сезон 2007/2008 приніс МФК «Шахтар» п'ятий титул найсильнішої команди країни, що є й досі не побитим рекордом. Саме в цьому сезоні «гірники» вперше звернулися до послуг бразильських легіонерів. Перед сезоном 2008/2009 «Шахтар» довів кількість бразильців у складі до п'яти, проте це не допомогло вкотре перемогти у чемпіонаті. Донеччани задовольнилися другим місцем, поступившись львівському «Тайму». У жовтні 2009 року у клубі відбулася зміна президента — замість Євгенія Гєллєра цю посаду обійняв Спартак Кокотюха[2]. Перед сезоном 2010/2011 склад команди зазнав кардинальних змін: клуб залишили усі бразильці, а також низка інших досвідчених виконавців. Через це «гірники» показувала невдалі результати і опинилася на 6-му місці за підсумками 15-ти турів[3], проте пробилася до півфіналу Кубку України, де мала зустрітися з Кардиналом-Рівне[4]. Однак, 21 січня 2011 року через тривалий конфлікт керівництва клубу з АМФУ команду було розформовано[5]. «Шахтар» брав участь у п'яти розіграшах Кубку УЄФА і виграв три Суперкубки України. Досягнення
Рекорди
Ювілейні голиУ чемпіонатах України[6]
Відомі гравці
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
