Шварно Данилович
Шварно Данилович (бл. 1230 — 1269) — руський князь з династії Романовичів, князь холмський (з 1264), великий князь литовський (1267—1269), молодший син короля Русі Данила Романовича та Анни Мстиславни. Співправитель свого брата Лева I Даниловича (1264—1269). ЖиттєписБлизько 1253 року Шварно одружився з дочкою литовського короля Міндовга, чим було закріплено союз між Королівством Русі і Литвою. Взимку 1254/55 (можливо 1255/56) взяв участь у поході батька на ятвягів. Навесні 1255 або 1256 р. Данило Галицький послав Шварна на міста в басейнах Случі і Тетерева, населення яких визнало владу Золотої Орди. Після смерті Данила Романовича у 1264 році володів Галицьким, Холмським, Дорогочинським князівствами і Чорною Руссю. 1262 року Шварно розбив мазовшан під Черськом[джерело?]. Мацей Стрийковський вказував, що Шварно власноручно вбив свого шваґра — мазовецького князя Земовита І[1], однак польський дослідник Александер Сьвежавський вважав, що це не виглядає правдоподібним[2]. Шварно був прихильником об'єднання сил Литви і Королівства Русі для боротьби проти ятвягів і польських феодалів[джерело?]. Допоміг великому князеві литовському Войшелкові (колишньому новогрудському князю) в його боротьбі проти опозиції. В роки правління в Литві Войшелка (1264—1267) Новогрудок був резиденцією Шварна Даниловича як співправителя і спадкоємця трону. Після убивства Міндовга в Литві боролися дві партії — національно-язичницька і руська християнська. Перша хотіла зберегти литовську релігійну та національну самобутність, друга — орієнтувалась на християнське Руське королівство й спиралось на руський елемент в литовській державі. 1267 року Войшелк передав йому повністю владу над Литвою, а сам пішов до монастиря. Однак 1267 старший брат Шварна, галицький князь Лев Данилович, ображений тим, що Войшелк передав князівство не йому, а його молодшому братові, підступно вбив литовського князя, після чого довір'я поміж правлячими елітами обох країн було втрачено. По смерті Шварна великим князем у Литві став литовець Тройден. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia