Шевченко Юлія Андріївна

Юлія Шевченко Юлія Андріївна Шевченко
Лейтенант
Загальна інформація
Народження	18 червня 1999(1999-06-18) Київ, Україна
Смерть	31 липня 2023(2023-07-31) (24 роки) Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, Україна
Поховання	Південне кладовище (Віта-Поштова)
Alma Mater	Ліцей «Голосіївський» № 241, Національна академія Національної гвардії України і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Псевдо	Джулія
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	47 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Ю́лія Андрі́ївна Шевче́нко (18 червня 1999^[1], м. Київ — 31 липня 2023, м. Оріхів, Запорізька область^[2]) — українська громадська активістка, поетеса, військовослужбовиця, лейтенант 47 ОМБр^[2] Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2023, посмертно).

Юлія Шевченко народилася 18 червня 1999 року в Києві, де навчалася в ліцеї № 241 (2016^[3], зі срібною медаллю)^[4][2][5].

Учасниця Революції гідності, допомагала медикам^[6][2].

Закінчила військову кафедру Національної академії Національної гвардії України (2020)^[2], факультет прокуратури^[3] Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2022, з відзнакою, спеціальність юрист^[2]). Цього ж року стала аспіранткою кафедри кримінального права рідної Alma-mater^[5].

У 2021 році під час навчання на 5-му курсі перемогла в проєкті «Антикорупційний десант». Відтоді працювала в управлінні проведення обов'язкових повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції^[5].

Писала вірші^[6].

З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року, Юлія добровільно приєдналася до Збройних сил України^[2]. Служила заступником командира з морально-психологічного забезпечення 47-ї окремої механізованої бригади^[5].

Загинула 31 липня 2023 року в м. Оріхові на Запоріжжі^[2][5].

Прощання відбулося у Володимирському соборі^[2]. Похована 5 серпня 2023 року на Південному кладовищі м. Києва (ділянка 38)^[5].

Залишилися батьки та наречений Тарас^[5].

• орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (24 серпня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[7].

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.