Шевченко Юрій Олексійович
Юрій Олексійович Шевче́нко (нар. 16 березня 1936, Київ) — колишній український радянський футболіст, воротар, вихованець київського ФШМ і ДЮСШ «Динамо» (Київ). Учасник вперше створеної юнацької збірної СРСР. Був у складі київського «Динамо», грав за дніпропетровський «Металург» і вінницький «Локомотив». Згодом — тренер дитячих команд. Загальні відомостіНародився 16 березня 1936 року в Києві. Футбольну освіту здобув у київській ФШМ (Футбольна школа молоді). Розпочинав у київському «Спартаку». 1954 року продовжив футбольну освіту в ДЮСШ «Динамо» (Київ) — вихованець Миколи Мельниченка. 1955—1956 і 1958 років — у складі київського «Динамо». 1957 року провів 28 матчів у складі дніпропетровського «Металурга». Ненадовго повернувшись до «Динамо», 1958 року він покинув команду разом з групою інших футболістів.[1] 1959—1964 — воротар вінницького «Локомотиву». Це була сильна команда (Валентин Трояновський, Анатолій Крощенко, Євген Котельников, Борис Липський, Анатолій Молотай), за яку грали чимало вихованців київського «Динамо», запрошених тренером Віктором Жиліним.[2] Про Юрія Шевченка згадують як про надійного воротаря — «елегантний футболіст, високий, стрункий, — перехоплював практично всі „високі“ м'ячі».[3] Будучи гравцем «Локомотива», який став Чемпіоном Української РСР з футболу, був удостоєний звання «Майстер спорту СРСР». 1965 — воротар команди «Чайка» Балаклава. 1969 року грав за команду «Поділля» Кам'янець-Подільський. Після завершення футбольної кар'єри працював дитячим тренером та тренером воротарів, зокрема в київському «Арсеналі». Серед його вихованців — Роман Зозуля,[4][5] а також воротарі — Дмитро Непогодов, Владислав Чангелія, Сергій Сітало. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia