Шекінська вулиця

Вулиця Шекінська
Жмеринка
Вулиця Шекінська; Жмеринка
Місцевість	Південно-Західний масив
Назва на честь	азербайджанського міста Шекі
Загальні відомості
Протяжність	3.17 км
Транспорт
Автобуси	А 2а, 9а
Зупинки громадського транспорту	Дім Молитви, вул. Лагоди, маг. "Комбат", вул. Шекінська, Завод «Експрес»
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт, ґрунтівка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Заклади культури	міська бібліотека №1
Забудова	одноповерхова, багатоповерхова
Комерція	ресторан «Піраміда», магазини «Комбат», «На дев'ятці»
Підприємства	вагоноремонтний завод "Експрес" (буд. №2)
Парки	Сквер Друзів-Шекінців
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Шекінська — вулиця в місті Жмеринка в мікрорайоні ТЕЦ. Є однією з найдовших вулиць міста.

Історія

Етимологія

Вулиця названа на честь азербайджанського міста Шекі. Побратимські зв'язки між містами появилися ще за часів Української РСР та Азербайджанської РСР, тривали до утворення незалежної України. На сьогодні немає жодної інформації про продовження співпраці між містами, в тому числі на сайті Жмеринської міської ради. На офіційному сайті мерії Шекі також не вказано, що Жмеринка є містом-побратимом.^[1]

Сквер

Між будівлями №49 та №51 по непарній стороні вулиці знаходиться сквер Друзів-Шекінців. У сквері знаходиться озеро. Це улюблене місце відпочинку жителів Південно-Західного масиву. У парку також знаходиться пам'ятник на честь друзів-Шекінців, дитячий майданчик, є кафе «Любава».

Будівлі

2 ТОВ «Жмеринський вагоноремонтний завод Експрес»
49а Сквер Друзів-Шекінців
51 магазин «Комбат»
53 магазин «На дев'ятці»
55а Міська бібліотека №1

Цікаві факти

У знак колишнього братерства між азербайджанським та українським народами, у місті Шекі — центральна вулиця носила назву "вулиця Жмеринська", а у Жмеринці — "вулиця Шекінська"^[2]. На сьогодні у місті Шекі вже немає вулиці Жмеринської.

Джерела

ДНВП «Картографія», серія «Обличчя міста». Карта-схема міста Жмеринка. Історичні відомості про місто. Відомості про пам'ятні знаки міста-
Жмеринський міський історичний музей: розповіді Олега Михайловича Антонюка.