В червоному полі (за. Т. Чражанським[1], Е. Зерницьким-Шелігою[2] і Т. Гайлем; блакитному за. З. Лещицею[3]) срібна підкова з золотим лицарським хрестом на вигині, лівий кінець підкови пронизує знизу вгору срібна стріла (як варіант - правий кінець зверху вниз[1]), трохи в бік щита вістрям до центру. У клейноді три пера страуса.
За словами Т. Зерницького[4] і Т. Гайля з лівої сторони підкови стріла жалом вгору, трохи нахилена вліво. За словами Е. Зерницького герб має кграфську корону і девіз: "А cruce salus" (В Хресті - Спасіння). Щитотримачі з правого боку лев, природний, з іншого - гриф.
Вікентій Лев Шептицький, 1808 лейтенант полку шволежеров Гвардії Наполеона1812 року-шеф ескадрону, 1814 полковник. Брав участь у битвах при Ваграмі, Бородіно та багатьох інших. Генерал листопадового повстання (пом. 1836).
Іван Кантій Шептицький - аристократ з українського шляхетського роду Шептицьких, громадського-політичний діяч, посол Галицького сейму з І-ї курії великої земельної власности,отримав титул австрійського графа (1871) - скарбник - австрійський.
Климентій Казимир Шептицький, священик греко-католицький, студит, депутат парламенту Австро-Угорщини. Блаженний римсько-католицької Церкви (пом. 1951).
Роман Марія Олександр Шептицький, в законі Андрей, греко-католицький архієпископ - митрополит львівський та галицький (пом. 1944).
Станіслав Шептицький, генерал-майор австрійської імператорської армії, генерал-лейтенант Польської армії (пом. 1950).
Джерела
Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.
