Шереметєв Олександр Дмитрович

Олександр Дмитрович Шереметєв
Олександр Дмитрович Шереметєв
	Олександр Шереметєв в однострої пожежної дружини. Початок 1890-х років.
Ім'я при народженні	Олександр Дмитрович Шереметєв
Народився	27 лютого 1859; Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	18 травня 1931 (72 роки); Сент-Женев'єв-де-Буа (Ессонн), Франція
Поховання	Сент-Женев'єв-де-Буа
Громадянство	Російська імперія → Франція
Національність	росіянин
Діяльність	офіцер, музикант і меценат
Alma mater	Пажеський корпус
Титул	граф
Військове звання	генерал-майор почту
Конфесія	православ'я
Рід	Шереметєви
Батько	Dmitriy Nikolaevich Sheremetevd
Мати	Aleksandra Grigorevna Melnikovd
Брати, сестри	Sergey Sheremetevd
У шлюбі з	Марія Федорівна (до шлюбу Гейден)
Діти	Єлизавета, Дмитро, Георгій, Олександра
Нагороди
	Герб;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Олекса́ндр Дми́трович Шереме́тєв (рос. Александр Дмитриевич Шереметев; 27 лютого 1859, Санкт-Петербург, Російська імперія — 18 травня 1931, Сент-Женев'єв-де-Буа (Ессонн), Франція) — російський офіцер, музикант і меценат. Внук Миколи Шереметєва і співачки Парасковії Жемчугової. Власник садиб Ульянка і Александрино.

Життєпис

Закінчив Пажеський Його Імператорської Величности корпус. У 1889—1894 роках ад'ютант головнокомандувача військами гвардії і Петербурзького військового округу, в 1894 р. шталмейстер двору, з 1899 р. офіцер для особливих доручень при Військовому міністерстві. Флігель-ад'ютант (1902). Генерал-майор почту (1909)^[2]. Навчався музиці у Теодора Лешетицького (фортепіано), Івана Мельникова (вокал), Василя Вурма (корнет-а-пістон). У 1882-му заснував приватний оркестр, який з 1898 року почав давати «народні» (загальнодоступні) симфонічні концерти. У 1908 році пожертвував 20 000 рублів на заснування стипендій імені Миколи Римського-Корсакова в Санкт-Петербурзькій консерваторії. У 1910—1916 роках очолював у Санкт-Петербурзі Музично-історичне товариство, концерти якого відігравали помітну роль у музичному житті російської столиці: оркестр товариства, зокрема, ознайомив публіку з творами таких композиторів, як Ян Сібеліус і Ріхард Штраус, а 21 грудня 1913 (3 січня 1914) в суспільстві з ініціативи Шереметєва представлено російську прем'єру опери Ріхарда Ваґнера «Парсіфаль» з запрошеною з Парижа Фелією Литвин у партії Кундрі^[3]. З ініціативи Шереметєва в Петербурзі встановлено меморіальні дошки Олександрові Даргомижському, Милієві Балакірєву, Олександрові Сєрову і Модестові Мусоргському, проводився всеросійський збір коштів на пам'ятник Петрові Чайковському^[4]. У 1901—1917 роках Олександр Шереметєв — начальник Придворної співацької капели. У 1892—1894 роках він перший голова Російського пожежного товариства^[5]. 1892 року брав участь у влаштуванні Всеросійської пожежної виставки. Видавав журнал «Пожежник». З 1918 року Шереметєв в еміграції^[6].

Родина

1883 року одружився з графинею Марією Федорівною Гейден (1863—1939). Подружжя мало чотирьох дітей:

Єлизавета (1884—1962) — в шлюбі княгиня Андроникова
Дмитро (1885—1963) — чоловік графині Домни Олексіївни Бобринської (1886—1956)
Георгій (1887—1971) — чоловік княжни Катерини Дмитрівни Голіциної (1889—1936)
Олександра

Нагороди

Російські

Орден святого Станіслава III ступеня (1892)
Орден святого Володимира IV ступеня (1896)
Орден святої Анни III ступеня (1900)
Орден святого Станіслава II ступеня (1906)
Орден святого Володимира III ступеня (1911)
Орден святого Станіслава І ступеня (1913)
Орден святої Анни I ступеня (1916)
Медаль «На пам'ять про коронацію імператора Олександра III»
Медаль «На пам'ять про царствування імператора Олександра III»
Медаль «На пам'ять про коронацію імператора Миколи II»

Іноземні

Орден Вази, кавалерський хрест (1888), Швеція
Орден Почесного легіону, кавалерський хрест (1892), Франція
Орден Таковського хреста IV ступеня (1892), Сербія
Орден Князя Даниїла I IV ступеня (1894), Чорногорія
Орден «Османіє» ІІІ класу (1895), Туреччина
Королівський Вікторіанський орден IV класу (1902), Велика Британія
Орден Подвійного Дракона ІІ класу, III ступеня (1902), Китай
Орден Корони ступеня командор (1902), Італія
Орден Спасителя ІІІ ступеня (1902), Греція;
Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (1902), Франція
Орден Лева і Сонця ІІ ступеня (1905), Персія
Орден Меча, командорський хрест І класу (1908), Швеція
Орден Генріха Лева І класу (1912), Брауншвайґ

Література

Волков С. В. Офицеры российской гвардии: опыт мартиролога. — М.: Русский путь, 2002
Шереметевы в истории России. Воспоминания. Дневники. Письма//Авт.-сост. А. И. Алексеева, М. Д. Ковалёва. Издательский дом «Звонница», 2001
Военный дневник великого князя Андрея Владимировича Романова / Вступление, подготовка текста, публикация и примечания кандидата исторических наук В. М. Хрусталёва и В. М. Осина // «Октябрь», 1998, № 4. (Прим. 35)
Марина Малкиель. «Парсифаль» в Петербурге
Музыкальные общества и кружки // Энциклопедия Санкт-Петербурга
Пожарное общество Российское // Энциклопедия Санкт-Петербурга
Граф Шереметев Александр Дмитриевич // Сайт «Российская императорская армия»