Шериф.jpg) Шери́ф (англ. sheriff від давн-англ. scir — «графство» і gerefa — «службовець, правитель») — в деяких країнах службова особа, що здійснює адміністративні, поліційні та деякі судові функції. Шериф відповідає за дотримання закону, як правило, на рівні округу. В частині країн ця посада виборна (наприклад, у США), в інших призначувана королем (у Великій Британії). ІсторіяВ англо-саксонський період історії Англії однією з основних локальних адміністративних посад, що назначається королем, була посада ріва (reeve). В графствах (shires) представник влади короля називався відповідно «рів графства» — shire-reeve. Саме через таке словосполучення уже в середньовічній Англії і виникло слово шериф[1]. Найвідомішим шерифом епохи Плантагенетів був ворог легендарного Робіна Гуда, шериф Ноттингема. В Англії посада (під назвою scirgerefa)[1] існувала ще до нормандського завоювання 1066 року. За часів Вільгельма I Завойовника церковні суди відділили від світських і шериф став керівником багатьох галузей життя графства, а також головою його суду. Шериф скликав військові сили графства та командував ними, виконував усі постанови та протягом першого століття після завоювання розглядав як кримінальні, так і цивільні справи[2]. З часів Генріха II (1154—1189) юрисдикція шерифів обмежилася внаслідок розширення повноважень curia regis («королівського суду»). Обов'язком шерифа стало розслідування звинувачень у злочинах у межах свого графства, проведення попереднього допиту обвинувачених, суд за невеликі злочини та затримання обвинувачених у тяжких злочинах. Інші функції перешли до коронера, констебля та мирового судді. В той же час у Шотландії та Ірландії шерифи зберегли більше повноважень[2]. Після реорганізації місцевого самоврядування за часів Тюдорів у XV та XVI ст. посада шерифа стала значною мірою церемоніальною. Однак у Законі про шерифів 1877 року шерифам у всіх частинах Англії було доручено спільний набір обов'язків: відвідувати виборчі петиції, відповідати за виконання судових постанов і безпечне утримання в'язнів, бути членами ради виборців на парламентських виборах. До скасування смертної кари в 1965 році шерифи також відповідали за виконання смертних вироків[2]. У англійських колоніях в Америці посада шерифа відома з 1600-х років[1]. Першим зареєстрованим шерифом в Америці був Вільям Стоун, якого призначили на цю посаду в 1634 році, щоб представляти графство Нортгемптон на території сучасного штату Вірджинія. Але з 1650-х шерифи почали обиратися громадою[3]. Велика БританіяУ сучасній Англії шериф — головний представник уряду в графстві. Він призначається королівською грамотою на 1 рік і виконує адміністративні функції, в тому числі завідує поліцією і карним розшуком, наглядає за організацією виборів до парламенту і виконанням судових рішень[4]. У Лондоні є два шерифи, які обираються щороку. За давньою традицією один із шерифів є олдерменом і називається шерифом-олдерменом. Цей шериф може балотуватися на посаду лорд-мера в наступному році[5]. У Шотландії характер посади інший, там суддя-шериф — головний суддя графства — призначається монархом довічно. Головна роль шерифів там полягає в тому, щоб засідати як суддя першої інстанції, хоча вони мають деякі апеляційні функції. Під час засідань у суді шерифи носять чорну мантію та перуку[6]. США У США шериф округу (county sheriff) є головою поліції округу (департамент шерифа, sheriff's department). Найчастіше слово «шериф» зараз вживається саме в цьому значенні. Термін його повноважень зазвичай складає 4 роки, після чого шериф переобирається[7]. Єдиними штатами, які призначають своїх шерифів через урядові установи, є Гаваї та Род-Айленд[3]. Обов'язки і взаємини між шерифом і поліцією штату значно відрізняються від штату до штату. В основному, це підтримка правопорядку, управління в'язницею округу, вручення судових документів (таких як повістки та повідомлення про виселення) та забезпечення безпеки судів[7]. Заступники шерифа (deputy sheriff) працюють під керівництвом шерифа, щоб забезпечити дотримання федеральних, місцевих та державних законів у межах своєї юрисдикції. Сфера їхньої роботи може включати дуже різноманітні обов'язки, зокрема патрулювання, реагування на екстрені виклики, вручення юридичних документів, перевезення ув'язнених до суду або виправних установ та назад[7]. Характерним атрибутом американських шерифів є значок у вигляді зірки з 5, 6 чи 7-ма вершинами. Значок не є обов'язковим для носіння, проте традиційно шерифи володіють ним для демонстрації своєї посади. Дизайн значка може бути індивідуальним[8]. Такі значки з'явилися в XIX ст. і відрізняють шерифів від поліцейських, у яких значок виконаний у формі щита[9]. Інші країниУ Канаді шериф захищає судову владу, громадськість, осіб, які перебувають під вартою, адвокатів та співробітників суду; перевозить ув'язнених до суду та виправних установ і назад; вручає деяких документи[10]. В Австралії Офіс шерифа вперше був заснований Хартією правосуддя у 1824 році. До цього обов'язки шерифа виконував проректор-маршал колонії Новий Південний Уельс. Шериф повинне був виконувати рішення, постанови та накази Верховного Суду; виконувати вироки (в тому числі смертні); виконувати обов'язки коронера; діяти як маршал Адміралтейства; керувати в'язницями та перевозити ув'язнених. Сучасні шерифи забезпечують безпеку суду, вручають документи, керують системою присяжних[11]. Примітки
ЛітератураПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
