Шефтель Михайло Ісаакович

Михайло Ісаакович Шефтель
Депутат I Думи, 1906 р.
Народження:	1852 Житомир Волинської губернії Російської імпериї
Смерть:	28 квітня 1922 Париж, РСФСР
Країна:	Російська імперія РСФСР
Освіта:	Друга київська гімназія
Партія:	Конституційно-демократична партія
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Михайло Ісаакович Шефтель^[1] (Мойсей Ісаакович, 1852, Житомир Волинська губернія — в ніч на 28 квітня 1922, Париж^[2]) — присяжний повірений, депутат Державної думи I скликання від Катеринославської губернії.

Юдейського віросповідання. Закінчив 2-у Київську гімназію. У 1882 закінчив юридичний факультет Петербурзького університету зі ступенем кандидат права^[1]. Слухав лекції в університетах Німеччини. У роки студентства примикав до передових суспільно-літературних гуртків; співпрацював в журналі Шелгунова Миколи Васильовича «Справа» в бібліографічному відділі, надрукував в «Російській думці» статті про причини розпаду поземельної громади в Німеччині. З 1892 року переселився в Санкт-Петербург. Став помічником присяжного повіреного Пассовера О. Я. З 12 червня 1887 року присяжний повірений Санкт-Петербурзької судової палати. Присяжний стряпчий при Петроградському комерційному суді. За правничої спеціалізації — цивіліст.

Складався в народовольческом Центральному студентському гуртку, заснованому в Петербурзькому університеті Желябова Андрія Івановича^[3].

Після еміграції з початку 1880 керівництва «Чорного переділу» Плеханова Г. В., Дейча Л. Г., Засулич В. І. та інших — на чолі організації встали А. П. Буланов, М. К. Решко, К. Я. Загорський, М. І. Шефтель. Їм вдалося влаштувати нову друкарню в Мінську, розширити зв'язки з робітниками, створити восени 1888 року один «Суспільство робочої каси».

Підприємець, входив до складу Рад акціонерних товариств: «Русский Провіданс», Амурське суспільство пароплавства і торгівлі, Верхнеамурска золотопромислова компанія. Напередодні першої світової війни входив до адміністрації Верхньо-Волзького суспільства залізничних мостів.

• У 1903 році виступив в Загальних зборах Сенату у справі про Кишинівський погром (1903) захисником потерпілих євреїв за позовами, пред'явленими до представників адміністрації.
• Член Центрального комітету Товариства з надання допомоги євреям, що постраждали від погромів в жовтні 1905 року.
• Один з творців і член ЦК Союзу для досягнення повноправності єврейського народу в Росії.

З 1905 року член партії «Народної Свободи».

14 квітня 1906 обраний в Державну думу I скликання від загального складу вибірників Катеринославських губернських виборчих зборів. Входив до Конституційно-демократичну фракцію. Член комісії для складання аграрної комісії. Підписав законопроєкт «Про цивільну рівність». Виступив з промовою про Білостокський погром.

10 липня 1906 року у Виборгу підписав «Виборзька відозва» і засуджений за ст. 129, ч. 1, п. П. 51 і 3 Кримінального уложення Російської імперії 1903, засуджений до 3 місяців в'язниці і позбавлений виборчих прав.

• У 1909 році учасник Ковенської наради єврейських громадських діячів з питання про введення прогресивного податку на користь єврейських громад.
• Один з ініціаторів створення і голова Товариства для наукових єврейських видань, яке В 1906—1913 роках підготувало «Єврейську енциклопедію».
• Скарбник і член комітету Товариства поширення освіти між євреями.
• Член Єврейського історико-етнографічного товариства.
• Один з творців і керівників Єврейського комітету допомоги жертвам війни (Єкоп).
• Представник Єкоп (разом з Сліозбергом Г. Б.) в урядовому Особливому нараді по влаштуванню біженців. Передали його комітетам більше 25 мільйонів рублів, з них 11 надані єврейськими організаціям США^[4].
• У 1915-1917 роках брав участь у створенні і редагуванні щотижневого журналу «Єврейський тиждень».
• 29 листопада 1915 р М. І. Шефтель увійшов до правління «Єврейського товариства заохочення мистецтв». Товариство ставило за мету «розвиток пластичних мистецтв серед євреїв»^[5], в тому числі підтримувало Марка Шагала.

Після Лютневої революції, 12-15 серпня 1917 року, брав участь у роботі Державної наради в Москві.

Син — Яків (Жак або Jacques) (1882—1973^[6]), юрист, учасник 1-ї світової війни, георгіївський кавалер, в 1929—1934 професор права Франко-російського інституту, з 1945 генеральний секретар Товариства з реабілітації та перекваліфікації.

• Шефтель Михайло Ісаакович [Архівовано 9 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Іванов Б. Ю., Комзолова А. А., Ряховская І. С. Державна дума Російської імперії: 1906—1917. Москва. РОССПЕН. 2008. C. 697. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Боіовіч М. М. Члени Державної думи (Портрети і біографії). Перше скликання. М, 1906 [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. С. 106.
• Перша Державна Дума. Алфавітний список і докладні біографії та характеристики членів Державної Думи. [Архівовано 20 грудня 2012 у Wayback Machine.] — М.: Тип. Товариства І. Д. Ситіна, 1906. — 175 с.
• Державна Дума першого призову. Портрети, короткі біографії і характеристики депутатів. — Москва: «Відродження», 1906. C. 112.
• 20Шефтель% 22 & f = false Ілюстрований щорічник «Торгово-промисловий світ Росії.» Рік війни. Літературно-економічний, фінансовий, торгово-промисловий і статистичний огляд. під ред. Е. В. Михальського. Петроград. 1916. Від. 2, Ч. 4, С. 25 [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Центральний державний історичний архів Санкт-Петербурга Ф. 2049, 1518 од. хр., 1862—1918 рр. [1]
• Російський державний історичний архів Фонд 1278. Опис 1 (1-е скликання). Справа 80. Лист 6.