Шехеразада (Римський-Корсаков)
Симфонічна сюїта «Шехераза́да» (рос. Шехераза́да) тв. 35 — музичний твір композитора Миколи Римського-Корсакова. Написаний 1888 року. «Шехеразада» вважається одним з найкращих симфонічних творів композитора. МузикаРимський-Корсаков створив «Шехеразаду» під враженням арабських казок «Тисячі і однієї ночі». Твір входить у рамки та традиції «Сходу» в російській музиці, що йдуть від «Руслана і Людмили» Михайла Глінки. Завдяки східного колориту, створеному за допомогою цитування східних мелодій, тим у східному дусі, імітації звучання східних інструментів і тонів «Шехеразада» за своєю формою та стилем — симфонічна сюїта, тобто циклічний музичний твір з кількох частин, написаний для симфонічного оркестру. Крім того, форма «Шехеразади» як сюїти обумовлена тим, що композитор у процесі роботи над нею створював частини музичного твору, кожна з яких мала власний програмний характер і власну назву. Але надалі «Шехеразада» як сюїта в цілому набувала характеру симфонії. В результаті, Римський-Корсаков пише єдину спільну програму симфонічної сюїти «Шехеразада», прибравши власні назви частин симфонічної сюїти і зробивши останні номерними. Форма«Шехеразада» за формою є симфонічною сюїтою, тобто багаточастинним твором, написаним для симфонічного оркестру. Кожна частина має власну програму та відповідну назву. Складається з 4 частин:
Обробки«Шехеразада» — один із найпопулярніших творів Римського-Корсакова. Її музичний матеріал неодноразово використовували як основу для нових композицій у сфері як академічної, так і естрадної музики.
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia