Шилка (річка)

Шилка
Річка Шилка (1904)
Схема басейну річки Шилка
51°42′22″ пн. ш. 115°50′45″ сх. д. / 51.706111111111° пн. ш. 115.84583333333° сх. д. / 51.706111111111; 115.84583333333
Витік	злиття річок Інгоди та Онону
• координати	51°42′22″ пн. ш. 115°50′45″ сх. д. / 51.70611° пн. ш. 115.84583° сх. д. / 51.70611; 115.84583
Гирло	Амур
• координати	53°20′03″ пн. ш. 121°28′31″ сх. д. / 53.33417° пн. ш. 121.47528° сх. д. / 53.33417; 121.47528
Басейн	басейн Амуру
Країни:	Росія, Забайкальський край
Регіон	Забайкальський край
Довжина	560 км [1]
Площа басейну:	206 000 км²
Середньорічний стік	550 м³/с (в гирлі)
Притоки:	Nerchad, Kuengad, Chërnayad, Онон, Інгода, Kiyad, Kurengad, Matakand і Kara[d]
Медіафайли у Вікісховищі

Ши́лка — річка в Росії, ліва притока Амуру, утворюється злиттям Онона та Інгоди. Окрім них великою притокою Шилки є річка Нерча.

Довжина річки — 560 км, якщо за початок взяти Інгоду, то довжина буде 1268 км, а від витоку Онону — 1592 км. Площа басейну — 206 тисяч км². Судноплавна від гирла до міста Срєтенськ.

Живлення річки змішане, снігове та дощове, з перевагою дощового (80 %). Замерзає в кінці жовтня — на початку листопада, розкривається в кінці квітня — 1-й половині травня.

За період спостереження протягом 49 років (1936–1985) на станції поблизу населеного пункту Часовинка, середньорічна витрата води дорівнювала 503 м³/с для водного басейну 200 000 км², що становить понад 95 % загальної площі басейну річки, а це 206 000 км² (у гирлі — 550 м³/с). Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — понад 793 міліметри на рік.

За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік становив 5,25 м³/с (у березні), що трохи менше 0,5 % максимального середньомісячного стоку, який відбувається у серпні та становить майже — 1175 м³/с і вказує на дуже велику амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 0,89 м³/с (у межень березня 1969 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) — 4060 м³/с (у липні 1958 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Шилка
за 49 років спостереження 1936-1985 на станції: с. Часовинка (м³/с):

Джерело: Timpton At Ust'-Timpton (англ.) . R-ArcticNET. Архів оригіналу за 12 вересня 2016.

Головні притоки: Нерча, Куенга, Чорна — всі ліві.

Міста на Шилці: Срєтенськ, Нерчинськ (на Нерчі), Чита (на Інгоді), Шилка (в долині Шилки).

• Найдовші річки Росії

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Річка Шилка

• Річка Шилка // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Шилка (річка) в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
• А. А. Соколов (1952 р.). Гидрография СССР. // Глава 24. Дальний Восток (рос.) . Л.: «Гидрометеоиздат». Архів оригіналу за 30 червня 2013.

Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.