Шило Олександр Анатолійович

Шило Олександр Анатолійович
Шило Олександр Анатолійович;
Сержант
Загальна інформація
Народження	21 квітня 1977; с. Безводня нині Соколівська ТГ, Іванівській старостат
Смерть	19 листопада 2023 (46 років)
Alma Mater	КДПУ імені В.Винниченка
Псевдо	Академік
Військова служба
Роки служби	2022—2024
Приналежність	Україна
Рід військ	Десантні війська
Формування	71 ОЄБр
Війни / битви	Російське вторгнення в Україну (2022) Слобожанський контрнаступ;
Нагороди та відзнаки
	Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
	Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»

Олександр Анатолійович Шило (21 квітня 1977 — 19 листопада 2023) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

У 1994 році Олександр закінчив Іванівську середню школу. Упродовж 1994–1999 років навчався на історичному факультеті Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.Винниченка. Після завершення навчання деякий час працював учителем, а згодом розпочав трудову діяльність на заводі «Червона зірка» як зварювальник.

У 2022 році Олександр добровільно вступив до лав Збройних сил України. Він став розвідником-штурмовиком у складі 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, не маючи попереднього військового досвіду в ЗСУ.

Олександр Шило брав активну участь у бойових діях під час російсько-української війни. У 2022 році він захищав і визволяв Харківщину від окупаційних сил, а також боровся на ключових напрямках біля міст Бахмут, Авдіївка та села Роботине. За майстерне командування підрозділом під час штурмів ворожих позицій Шило був ушанований почесною відзнакою «Сталевий хрест». ^[1]

У ході бойових дій отримав чотири поранення. 19 листопада 2023 року Олександр Шило загинув, захищаючи Україну під час бойових дій на території Запорізької області. Поховання відбулося 6 листопада 2024 року на цвинтарі села Безводня.