Шиманюк Андрій Сергійович

Андрій Шиманюк
Шиманюк Андрій Сергійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження13 грудня 1995(1995-12-13)
м. Шепетівка
Смерть15 січня 2024(2024-01-15) (28 років)
Харківська область
Національністьукраїнець
Військова служба
Роки служби2023—2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ ДШВ
Формування
Війни / битвиросійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Сергі́йович Шиманю́к — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня[1].

Життєпис

Народився 13 грудня 1995 в місті Шепетівка[2]. Навчався в загальноосвітній школі № 4[3]

Після закінчення школи вирушив здобувати освіту до Хмельницького. Отримавши професію, вирішив залишитись у обласному центрі, тривалий час працював кухарем у ресторані[3].

Згодом Андрій одружився та, щоб забезпечити родину, вирушив на роботу за кордон. У молодій родині народилась донечка Софійка[3].

У березні 2023 року, не вагаючись, пішов до військкомату, записався добровольцем та мужньо став на захист Батьківщини в складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади[3]. Боронив країну на найгарячіших напрямках фронту: Херсонщина, Донеччина, Лиман та Куп'янськ.

Служив на посаді номер обслуги 2-го протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 1-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону 95 ОДШБр[2][4]

За час служби приїздив додому двічі, вперше, коли в нього народився син — Матвійко і вдруге, коли той занедужав. Намагався якомога більше часу провести з близькими, батьками та родичами. Але щоразу він дуже переживав за побратимів та поспішав повернутись, казав, що не може їх залишити[3].

Під час евакуаційного завдання з пошуку пораненого товариша він разом із турецьким військовослужбовцем отримав смертельне поранення під час мінометного обстрілу противника[5]

Посилання

  1. Указ Президента України №215/2024 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 3 квітня 2024. Архів оригіналу за 3 квітня 2024. Процитовано 8 лютого 2025.
  2. а б Шиманюк Андрій Сергійович.
  3. а б в г д Рятуючи життя пораненого солдата отримав смертельне поранення сам: у Шепетівці попрощались з Андрієм Шиманюком — Сайт міста Шепетівка.
  4. На щиті додому повертається солдат Шиманюк Андрій Сергійович — Сайт міста Шепетівка.
  5. Не було і тридцяти: орденами «За мужність» посмертно нагородили трьох Героїв з Шепетівщини.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya