Шимон Окольський
Шимон Око́льський (Окульський) гербу Равич (також Симон, Симеон, пол. Szymon Okolski (Okólski), лат. Simon Okolski; 1580, Кам'янець-Подільський — 1653, Львів) — польський шляхтич, домініканський чернець, шляхетський хроніст і мемуарист Речі Посполитої, відомий геральдик та проповідник. Автор гербівника «Orbis Polonus» у трьох томах (1641—1643). Біографічні відомостіШ. Окольський — перший вікарій конвенту (монастиря) у місті Тисмениця після фундушу Миколая Потоцького-«ведмежої лапи» для парафії РКЦ в місті 1630 року, керівництво якою віддали домініканцям.[4] Між 1638 та 1641 роками — пріор Домініканського монастиря в Старокостянтинові. 1641 року — пріор Кам'янецького домініканського монастиря. Оскільки замолоду навчався і прийняв свячення в Кам'янці, то став відомим як Шимон із Кам'янця. 1648 року — провінціал домініканського Ордену на Русі (з центром у Львові). Його вважають світочем домініканського ордену. Окольський був капеланом військ, які приборкували селянсько-козацьке повстання в Україні під керівництвом гетьмана Павла Бута (Павлюка) та Якова Острянина, полковників Карпа Скидана та Дмитра Гуні (1637–1638). Залишив щоденники, опубліковані в Замості (Польща) (1638), з детальними описами битв військ Миколая Потоцького з повстанцями під Кумейками, Лубнами, Говтвою, облоги їхнього табору на річці Старці. Щоденники Окольського перекладали українською мовою, а літописці-історики Самійло Величко та Степан Лукомський публікували ці щоденники у своїх творах. Є думка, що щоденники Окольського використав Микола Гоголь при написанні історичного роману «Тарас Бульба». Твори
Крім того, у домініканському монастирі у Львові зберігають рукописи Ш. Окольського («Miscellanea»). ВшануванняУ 1913—1943 роках у Львові була вулиця названа на пошану Шимона Окольського (нині — вулиця Старицького)[5]. Галерея
Див. такожПримітки
Джерела та література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia