Шипібо-конібо

Шипібо-конібо
Рідна мова	Shipibo-Conibod
Рід діяльності	дизайнер, кераміст, лікар
Країна	Перу
Кількість населення	30 000 осіб
Роботи в колекції	Design Museum Den Boschd[1] і Музей на набережній Бранлі
Шипібо-конібо у Вікісховищі

Шипібо-конібо — індіанське плем'я, по суті являє собою союз племен. Говорять на мові шипібо-конібо. Шипібо-конібо проживають в амазонській сельві на території сучасного Перу. За даними перепису 1998 року чисельність становить приблизно 30 000 чоловік, без урахування населення, що переїхало до міст. Основні заняття — землеробство та рибальство, виготовлення пива, обслуговування поставок по річкам. Плем'я відоме серед інших індіанських племен власними шаманами, з них вийшов відомий перуанський художник Пабло Амарінго. Про шаманізм шипібо-конібо дослідник Ян Кунен зняв фільм «Інші світи».

Предки конібо прийшли на Укаялі у VIII столітті, судячи зі всього, з Амазонки, піднімаючись вгору за течією, та витіснили предків шипібо на притоки. В подальшому на основі цих двох племен склався єдиний племенний союз. Шипібо традиційно вели примітивне господарство, у конібо була складніша соціальна організація, найбільші поселення (протоміста) з населенням до тисячі чоловік, розвинене мистецтво та значні астрономічні знання. Вони володіли гончарною справою та основами судобудівництва (човни-однодеревки (довбанки).

В XVI-XVIII століттях як наслідок метисації шипібо та конібо всередині племені утворився інший етнос чама, який належить до групи пано та проживає зараз на берегах Укаялі, та нараховує на 1982 рік оцінково 15 000 осіб.

В язичницькій міфології конібо важливе місце займає сюжет про Пернатого Змія (Кетцалькоатль) та віру в подвійність душі (в кожній людині сидить дракон), в той час як у шипібо центральне місце займає легенда про всесвітній потоп. Згідно з деякими дослідженнями, шипібо вважають, що на початку світ був єдиним, але первинний бог «Батько Сонце», побачивши, що його діти неслухняні, покарав їх потопом, в ході якого вдалось врятуватись тільки шипібо. Після цього світ був розділений на чотири частини:

• Світ вод — Хене Нете, де знаходиться бог-охоронець
• тваринний світ — Нон Нете, де знаходяться тварини, які поїдають шипібо, різноманітні рослини, дерева, мінерали, птахи та всіх живих істот
• жовтий світ — Пансін Нете, світ гріхів та дурного духу
• Прекрасний простір, де знаходиться Сонце, — Хакон Нете — світ, в якому перебувають після смерті душі, які за життя жили за правилами.

Якщо чоловік поводився за життя недостойно, він перетворюється в ягуара чи каймана, а якщо жінка була невірною, вона становиться опосумом чи броненосцем.

• Гільєрмо Аревало Валера
• Пабло Амарінго
• Кастанеда
• Курандерос
• Уайруру

• Березкин Ю. Е. Чама.
• Березкин Ю. Е. Тематическая классификация и распределение фольклорно-мифологических мотивов по ареалам.

• Jeremy Narby. The Cosmic Serpent: DNA and the Origins of Knowledge. Tarcher-Putnam, 1998.
• Берснев П. В. Курандерос — целители Южной Америки, или В гостях у Аяваски. СПб., изд-во «Академия исследований культуры», 2006. [Архівовано 21 січня 2007 у Wayback Machine.]
• Берснев П. В. Мозг и религиозный опыт. [Архівовано 25 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Мирча Злиаде. Шаманизм, архаические техники экстаза. [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ zonder titel