Ширшин Олександр Юрійович

Олександр Ширшин
Олександр Юрійович Ширшин
 Капітан
командир батальйону
Загальна інформація
Народження6.1994
м. Миколаїв
Національністьукраїнець
Псевдо«Геній»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Олександр Юрійович Ширшин (нар. червень 1994 року) — український військовослужбовець, командир батальйону 47 ОМБр[1].

Життєпис

Народився в червні 1994 року в Миколаєві. Один його дідусь був грузином, бабуся болгаркою. Другий дідусь — казахом, а бабуся — українкою. Обидва його дідусі були капітанами далекого плавання[2].  

Коли йому було 5 років, його сім'я повернулася на батьківщину тата в селище Чорноморське у Криму.

У 2010 році вступив в Севастопольський національний університет ядерної енергетики та промисловості. Навчався на військовій кафедрі, готувався отримати кандидата в майстри спорту з боксу[2].

В 2014-му році, щоб не давати присягу росії, перевівся і закінчив військову кафедру в Одесі. Навчатися ж продовжив у Харкові, але виграв грант та перевівся в Bialystok University of Technology у Польщі. У 2016 році захистив уже польською диплом магістра. Незабаром вирішив поїхати волонтером у прифронтове місто Світлодарськ. Разом із іншими волонтерами і громадськими організаціями відремонтували старий спортивний зал у Новолуганському і заснували секцію боксу. Крім спорту, він організовував поїздки для підлітків за межі міста, області та регіону. Також організовував для них літературні гуртки, тренінги, майстер-класи і дозвілля.

З 2017 по 2019 роки навчався в Українському католицькому університеті. Випускник маґістерської програми з управління неприбутковими організаціями Інституту лідерства та управління УКУ[2].

З 2018 по 2019 роки Олександр був координатором руху «Сильні громади» в м. Світлодарськ.

В 2019 після народження другої дитини Олександр із сім'єю переїхав зі Сходу. З 2019 по 2020 роки працював керівником програми «Суспільний розвиток» осередку Української академії лідерства Чернівці. З кінця 2020 і до повномасштабного вторгнення працював у компанії «Модуль ІТП».

У 2021-му проживав з родиною в Тернополі[3].

Ще за місяць до російської атаки воїн підписав контракт у резерв. Вранці 24 лютого чоловік уже був у частині.

В середині березня 2022 потрапив у бойовий підрозділ. Спочатку був оператором БПЛА, займався дронами й поступово входив у курс справ командира взводу, щоб уміти виконувати свої функції[4].

Перші бойові виїзди були на півдні, на Херсонському напрямку. У районах Снігурівки, а потім у Трудолюбівці. Воював на різних напрямках сходу України. Обороняв Золоте на Луганщині, його рота останньою виходила із Золотого, там отримав поранення у напівоточенні: у машину прилетіло два танкові снаряди, був заблокованим в автомобілі. Дивом залишився живим, один побратим загинув, а двоє вважаються зниклими безвісти. Отримав контузію, розрив барабанної перетинки і поранення від скла[5][4].

Після поранення повернувся у військо. Пройшов лише перший етап реабілітації. Звільняв Ізюм на Харківщині[4].

2 січня 2023-го історик Тімоті Снайдер опублікував твіт з фото Олександра, на якому він читає в окопі його книжку. В березні 2023 вони зустрілися.[6]

На початку 2023-го року перевівся в 47ОМБр[4]. Служив командиром роти, потім заступником командира батальйону, в липні 2024 став командиром батальйону[7]

В кінці липня 2024 повідомив, що Україна втратила контроль над селами Прогрес та Вовче на Покровському напрямку[8]. За липень російські війська просунулися на 7 кілометрів по залізниці і однією з причин Олександр вказав меншу кількість людей з української сторони[9][10]

16 травня 2025 року Олександр Ширшин повідомив про подання рапорту про звільнення з посади через «дебільні задачі». Військовий заявив, що на поточному напрямку підрозділ отримує завдання, які, за його словами, призводять до необґрунтованих втрат особового складу. А замість аналізу ситуації, вважає він, проводяться лише формальні розслідування."Все, на що спроможні - догани, розслідування, накладання стягнень", - написав він на своїй сторінці. Він також висловив розчарування через політичні рішення та відірваність оцінок від реального стану справ. "Політичні" ігри і оцінка реального стану справ не відповідає ні дійсності, ні можливостям. Загралися", - підсумував військовий.[11][12]

Нагороди

  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (серпень 2022)[13]
  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (24 серпня 2023)[14]

Примітки

  1. Ми опинилися майже в кільці в певний момент, - комбат 47 ОМБр Ширшин про бої в районі Прогресу. Цензор.нет. 26 липня 2024. Архів оригіналу за 27 липня 2024.
  2. а б в Олександр Ширшин, випускник УКУ читає книгу Тімоті Снайдера в окопі.
  3. У Тернополі батько звинуватив виховательку дитсадка в побитті сина.
  4. а б в г Олександр Ширшин – дивом вижив після влучання в машину двох танкових снарядів. Еспресо TV. 15 січня 2023. Архів оригіналу за 26 лютого 2024. Процитовано 8 лютого 2025.
  5. Олександр Ширшин: "У мене в підрозділі були люди, яким за кожен бойовий вихід можна давати орден". YouTube. LB live. 15 січня 2023. Процитовано 8 лютого 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Осадча, Яна (25 березня 2023). Історик Тімоті Снайдер зустрівся з українським військовим, який читав його книгу в окопі. ФОТО. Українська правда: Життя. Архів оригіналу за 18 липня 2024. Процитовано 8 лютого 2025.
  7. Герої України. Олександр Ширшин – дивом вижив після влучання в машину двох танкових снарядів.
  8. Україна втратила села Прогрес та Вовче на Донеччині.
  9. «У НАС НЕ ВИСТАЧАЄ ЛЮДЕЙ, ЩОБ УТРИМУВАТИ ПОЗИЦІЇ». ФРОНТ РУХАЄТЬСЯ НА ПОКРОВСЬК.
  10. "В певний момент опинилися майже в кільці": комбат 47-ї ОМБр - про бої біля Прогресу. УНІАН. 25 липня 2024. Архів оригіналу за 25 січня 2025. Процитовано 8 лютого 2025.
  11. Скандал в ЗСУ? Комбат з "Магури" обурився наказами і подав рапорт на звільнення. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 травня 2025.
  12. Zaxid.net (16 травня 2025). Комбат 47 ОМБр Олександр Ширшин повідомив про звільнення з посади через «дебільні задачі». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 17 травня 2025.
  13. Про відзначення державними нагородами України | Указ № 556/2022 від 04.08.2022 | Президент України | ipLex Законодавство України.
  14. Указ Президента України №515/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 24 серпня 2023. Архів оригіналу за 3 грудня 2024. Процитовано 8 лютого 2025.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya