Шишкін Сергій Миколайович

Шишкін Сергій Миколайович
Шишкін Сергій Миколайович
рос. Сергей Николаевич Шишкин
Народився	2 березня 1902 ; Можайськ, Московська губернія, Російська імперія
Помер	16 липня 1981 (79 років) ; Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	науковець, авіакосмічний інженер, державний діяч, офіцер, викладач університету
Alma mater	Московський державний технічний університет імені Баумана (1926)
Науковий ступінь	доктор технічних наук (1940)
Знання мов	російська
Заклад	Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського, Московський авіаційний інститут, Міністерство авіаційної промисловості СРСР і Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського
Військове звання	генерал-майор авіації[d]
Партія	КПРС
Нагороди	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Сергій Миколайович Шишкін (2 березня 1902(19020302), місто Можайськ Московської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація — 16 липня 1981, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, фахівець у галузі міцності авіаційних конструкцій, начальник Центрального аерогідродинамічного інституту імені Жуковського, заступник міністра авіаційної промисловості СРСР, генерал-майор інженерно-авіаційної служби (1943). Доктор технічних наук (1940), професор. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання.

Життєпис

Був членом комсомолу, навчався в радянсько-партійній школі. За комсомольською путівкою поступив до Московського вищого технічного училища.

У 1920—1926 роках — студент Московського вищого технічного училища імені Баумана за спеціальністю літакобудування.

З 1925 року працював на 1-му авіаційному заводі в Москві, був конструктор у дослідному відділі Миколи Миколайовича Полікарпова, займався розрахунками міцності літаків.

Член ВКП(б) з 1931 року.

З 1931 року працював у Центральному аерогідродинамічному інституті імені Жуковського, очолював відділ міцності.

Одночасно викладав у Військово-повітряній інженерній академії імені Жуковського (1932—1934) та в Иосковському авіаційному інституті (1930—1935).

У травні 1941 — 1950 року — начальник Центрального аерогідродинамічного інституту імені Жуковського.

У 1946—1950 роках — заступник міністра авіаційної промисловості СРСР.

У 1950 році перейшов на роботу до Льотно-дослідного інституту, де працював начальником лабораторії № 7 (згодом лабораторії № 23) і керував проведеними в лабораторії льотно-міцнісними випробуваннями літаків.

Потім — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 16 липня 1981 року в Москві. Похований на Ваганьковському цвинтарі Москви.

Основні праці

Шишкін С.М. Норми міцності літаків / автор передмови Г. Озеров. Москва: МАІ, 1935. 40 с.
Шишкін С.М. Про міцність крил птахів // Праці ЦАГІ: журнал ЦАГІ, 1936. № 258. С.1-20
Шишкін С.М. Розрахунок літаків на міцність: розш. конспект лекцій С. М. Шишкіна / Упоряд. М. Л. Аврашков та Л. М. Согалов під ред. С. М. Шишкіна. 2-ге вид., випр. і доп. Москва: МАІ, 1936. 258 с.