Шкарівський Сергій Олександрович
Сергі́й Олекса́ндрович Шкарі́вський (10 липня 1963, селище Щегловське Кемеровська область, РСФСР — 19 серпня 2014, Іловайськ, Донецька область) — капітан Національної гвардії України, командир 1-го взводу 1-ї роти добровольчого батальйону Нацгвардії «Донбас». Учасник російсько-української війни. Життєпис1963 — народився в селищі Щегловський (Кемеровська область, РРФСР). 1986 — закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-металург (кафедра — фізика металів). 1986—1988 — служив в армії в ракетних військах, місто Єйськ Краснодарського краю, РРФСР, де здобув звання офіцера запасу. 1988—1991 — працював на Чорнобильській атомній електростанції інженером, керівником групи металознавства. 1993 року закінчив Міжнародний інститут менеджменту, проживав у місті Ірпінь. 1997—2014 — голова правління ВАТ «Ірпінське АТП-13250». Щороку їздив на гору Клементьєва (Узун-Сирт) — у Криму над Планерським. Долав Швейцарські Альпи і Високі Татри.[1] Брав участь у подіях Революції Гідності — відстоював барикаду на вулиці Михайлівській. Червень 2014 — командир взводу, 2-й батальйон оперативного призначення Національної гвардії України «Донбас». Загинув від кулі снайпера 19 серпня в боях за визволення Іловайська в центрі міста. Перша куля влучила під бронежилет, друга стала смертельною — в шию. Святослав-Андрій Грушевський, бувши пораненим, намагався врятувати побратима, проте зазнав другого поранення. РодинаДружина — журналістка, політик й активістка Михайлина Скорик — та її батько Михайло Скорик.[2] Дві доньки від першого шлюбу — Анна та Маргарита. Похований 22 серпня 2014 року в місті Ірпінь.[3] Нагороди та вшанування
ПриміткиДжерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
