1955—1958 рр. — аспірант кафедри математичного аналізу КДПІ імені О. М. Горького.
1958—1971 рр. — асистент, старший викладач, доцент кафедри математичного аналізу КДПІ імені О. М. Горького.
1959 р. — захистив кандидатську дисертацію на тему: «До питання про асимптотичне зображення розв'язників систем диференціальних рівнянь, які містять параметри», кандидат фізико-математичних наук.
1961 р. — заступник декана фізико-математичного факультету КДПІ імені О. М. Горького.
1964 р. — декан загальнонаукового факультету КДПІ імені О. М. Горького.
1968 р. — захистив докторську дисертацію на тему: «Про деякі асимптотичні методи в теорії лінійних диференціальних рівнянь з повільними змінними коефіцієнтами».
1969 р. — здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук.
1970 р. — присвоєно вчене звання професора; декан фізико-математичного факультету КДПІ імені О. М. Горького.
1971 р. — проректор з наукової роботи та завідувач кафедри вищої математики КДПІ імені О. М. Горького.
1972 р. — завідувач кафедри алгебри і геометрії КДПІ імені О. М. Горького.
1973—2003 рр. — ректор Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького[1].
Могила Миколи Шкіля, Байкове кладовище
1977—1980 рр. — завідувач кафедри вищої математики.
2003—2015 рр. — радник ректора Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова[2].
Помер після тяжкої хвороби 14 листопада 2015 року[3]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Наукова діяльність
Дослідження М. І. Шкіля присвячені розробці асимптотичних методів інтегрування диференціальних рівнянь та їх систем. Досліджував складні випадки внутрішніх і зовнішніх резонансів.[1]
Працював над розв'язанням математичної проблеми, пов'язаної з наявністю точок повороту в системах диференціальних рівнянь.
Керівник наукової школи «Проблеми наближених методів розв'язання диференціальних та інтегральних рівнянь», що складає 25 кандидатів і 5 докторів наук.
Результати досліджень вченого представлено у 350 наукових працях, зокрема 10 монографіях, 22 підручниках та посібниках[4].
1996 р. — Державна премія України в галузі науки і техніки — за комплект підручників з вищої математики: «Вища математика» у трьох книгах (К.: Либідь, 1994), «Математичний аналіз» у двох частинах (К.: Вища школа, 1978 (1 ч.), 1981 (2 ч.)
↑Микола Шкіль. scholar.google.com.ua. Процитовано 10 жовтня 2024.
Джерела
Шкіль Микола Іванович // Професори Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: біобібліографічний довідник 1944—2009 р. / Укл.: Г. І. Волинка, О. С. Падалка, Л. Л. Макаренко; за заг. ред. В. П. Андрущенка. — 2-е вид.; доп. і перероб. — К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. — С. 74.
Проблеми наближених методів розв'язування диференціальних та інтегральних рівнянь (асимптотичні методи). Засновник і керівник — Шкіль Микола Іванович // Наукові школи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова / Укл.: В. П. Бех, І. Г. Волинка; ред. : В. П. Андрущенко. — К.: Четверта хвиля, 2009. — С. 271—283.
Шкіль Микола Іванович (до 80-річчя від дня народження) / В. С. Королюк, І. О. Луковський, А. М. Самойленко, М. О. Перестюк, М. В. Працьовитий, В. П. Яковець // Микола Іванович Шкіль: біобібліографічний покажчик праць / Міністерство освіти і науки України; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова; Наукова бібліотека; упоряд. бібліогр. покажчика Н. І. Тарасова; наук. ред. Л. В. Савенкова. — Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. — С. 5-8.
Шкіль Микола Іванович // Педагогічний словник / за ред. М. Д. Яременка. — К.: Педагогічна думка, 2001. — С. 496.