Шлойме Ройтман

Шлойме Ройтман
Народився11 лютого 1913(1913-02-11)
Могилів-Подільський
Помер1985(1985)
Герцлія
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСРІзраїль Ізраїль
Національністьєврей
Діяльністьписьменник, поет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовїдиш Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівїдиш Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагородивідмінник народної освіти РСФСР
премія ім. Мангера
премія Всесвітнього конгресу культури на їдиш

Шлойме Ройтман (Ройтман Соломон Іделевич) (11 лютого 1913, Могилів-Подільський — 1985, Герцлія, Ізраїль) — єврейський літературознавець і поет, кандидат філологічних наук, член Союзу письменників СРСР, 1960 — «відмінник народної освіти» РСФСР. Лауреат премії ім. І. Мангера та премії Всесвітнього конгресу культури на їдиш.

Життєпис

Походить із родини ремісників. 1931 року виходять друком його перші вірші в харківському журналі «Зай грейт».

У 1930-х роках друкується в єврейській періодиці Києва, Мінська, Москви та Харкова.

1939 року закінчив Московський педагогічний інститут, 1941 року захистив кандидатську дисертацію; працював вчителем у середній школі.

Протягом 1945—1948 років працював редактором у московському видавництві «Емес».

Після вбивства Соломона Міхоелса не чекав приходу по нього, а повернувся до Могилева-Подільського, кілька місяців переховувався.

Після розгрому єврейської культури в СРСР з 1948 року працював старшим викладачем російської та зарубіжної літератури Марійського державного педагогічного інституту ім. Крупської в Йошкар-Олі, 1949 — доцент.

З 1961 року постійно дописує в журнал «Советіш геймланд».

На початку 1970-х відбувся його творчий вечір у Могилів-Подільській бібліотеці.

1973 року репатріюється до Ізраїлю.

Вийшли друком такі його поетичні збірки

  • 1940 — «Виноградник»,
  • 1947 (перевидано російською 1965) — «Доброго ранку, співак!»,
  • 1955 — «Світло й тіні» — в перекладі російською мовою,
  • 1971 — «Материнський наспів»,
  • 1975 — «Блазень та лицар»,
  • 1976 — «Мій ізраїльський ріжок»,
  • 1977 — «Сонети»,
  • 1980 — «Герцлійські строфи»,
  • 1982 — «Вірші про народний дух»,
  • 1984 — «Ліричне дихання. Другий том сонетів».

Його твори переведені, зокрема, і марійською мовою.

Посмертно вийшло дві збірки прози:

  • 1986 — «Коли прокидаються речі»,
  • 1988 — «Фрази».

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya