Шовковиця чорна
Шовковиця чорна (Mórus nígra L.) — листопадне дерево, відоме в культурі, широко розповсюджене на Кавказі, в Центральній Азії, Молдові та Україні. Вирощують заради смачних плодів та деревини. Місце походженняПоходить з Південно-Східної Азії (Корея, Китай), де й досі зустрічається дика форма. Давно введена в культуру, відома з часів європейської античності. Про тутову ягоду писали поети Вергілій та Овідій Назон, науковець Пліній Старший. Опис рослиниДерево з крислатою кроною, до 5 — 10 м заввишки. Листя більш жорсткі і менш придатні для годування шовкопряда, ніж листя шовковиці білої. Оцвітина проста, чотирироздільна, дзвоникувата. Дерево цвіте в травні. Перші зрілі ягоди — у червні. Приємна ботанічна особливість — нерівномірність визрівання ягід. Це дає змогу збирати зрілі ягоди довгий термін, залишаючи при цьому на дереві зелені. Збори полегшені тим, що зрілі ягоди добре осипаються, не потребуючи зусиль. Термін життя дерева — в середньому 250 років, зрідка — більше. Найстаріше дерево шовковиці, випадково збережене в Україні, шовковиця з саду колишнього Видубицького монастиря в Києві, нині Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України. За переказами, насіння шовковиці привезли ченці з країн Центральної Азії. З попередніх насаджень і походить шовковиця-довгожитель. ШкідникиСклад ягідВ 100 г ягід шовковиці чорної міститься:
Лікарські властивостіШовковиця чорна — давня лікувальна рослина в народній медицині Кореї, Китаю, В'єтнаму, Індії, Кавказу. Традиційно використовували кору як глистогінне, листя, квіти, ягоди при захворюваннях серця, нирок, підшлункової залози, застуді. Також зрілі ягоди настоювали на воді і приймали при застуді та болю у горлі. Проте досі в сучасній доказовій медицині не було доведено її ефективності при цих перелічених захворюваннях, і вищезазначена інформація має виключно історичний інтерес. СтравиЯгоди чорної шовковиці добре сушаться і добре зберігаються у висушеній формі. В добу до промислового вироблення білого цукру — ягоди шовковиці поряд з курагою, родзинками та сушеною динею використовувались як природні замінники цукру. До того ж, вони були і залишились значно кориснішими через вміст пектинових речовин та мікроелементів, яких позбавлені промислові форми цукру. Сушена форма дає змогу подовжити лікувально-оздоровчу дію натуральної речовини в зимовий період. На відміну від України, де вжиток ягід чорної шовковиці не набув поширення, кулінарія країн Кавказу використовує їх дуже широко.
Замішують тісто на холодному цукровому сиропі та яйцем, додають прянощі чи трохи меду, ягоди шовковиці чорної. Випікають до готовності.
З ягід витискають сік. До нього додають у борошно з яйцем, трохи цукру, меду та вершкового масла. Добре вимішують тісто та випікають з нього нетовстий корж. Готовий виріб — темного кольору. Страву можна їсти як свіжоспечену, так і черству, бо тоді це різновид пряників.
Сорти та формиМаємо досягнення як народної, так і наукової селекції. Приклади народної селекції є на півдні України, де шовковицю вирощують не одне століття. Найкращі сорти наукової селекції, районовані в Україні, це:
Окрім плодових сортів, виведено декілька декоративних форм. Переважають форми з білими чи рожевими ягодами, але є й із чорними.
Шовковиця має посухостійкі якості, добре відновлює гілки та крону після вистригання. Галерея
Посилання
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia