Шпак Тетяна Іванівна

Шпак Тетяна Іванівна
Народилася21 січня 1947(1947-01-21) (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бубнівка, Гайсинський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьгончарка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка майстрів народного мистецтва України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Заслужений майстер народної творчості України

Тетяна Іванівна Шпак (нар. 21 січня 1947, Бубнівка, Гайсинський р-н, Вінницької області) — українська майстриня гончарного мистецтва, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості України. Директор музею-садиби братів Герасименків у селі Новоселівка (1988)[1].

Зовнішні відеофайли
Бубнівська тарілка (Майстер - клас з виготовлення керамічного посуду) (5 квітня 2013)
4-й день обласного пленеру з гончарства. 90-річчя Фросини Міщенко.(9 липня 2016)
Бубнівська кераміка с. Новоселівка Гайсинський район (25 квіт. 2017)
Мистецтво села Новоселівка Гайсинського району (24 травня 2017)
Тетяна Шпак. Кераміка (14 грудня 2017)
94-річчя Фросини Іванівни Міщенко, видатної майстрині гончарного мистецтва (27 липня 2020)

Життєпис

Народилась в селі Бубнівка, що на Гайсинщині Вінницької області. Рано помер її батько. Багато часу проводила з дідом Іваном Дворщенко, який мав звання повного Георгіївського кавалера, мав чотири Георгіївських хрести[2]. Дід навчив рибалити, що переросло у подальше хобі.

Трудову діяльність розпочала фельдшеркою на Кіровоградщині після закінчення медичного училища. З часом повернулась у рідне село, де працювала в медпункті[1].

У 23 роки захопилась керамікою. З 1969 року працювала в гончарному цеху, де навчалась гончарному ремеслу у відомої заслуженої майстрині Фросини Міщенко. Зачарував Тетяну Шпак саме бубнівський розпис.

Творчість Тетяни Шпак - миски, тарелі, глечики, куманці[3]. Майстриня дотримується традицій бубнівської школи, але водночас виробила свій стиль, що вирізняє її роботи.

У 1988 році разом із Фросиною Міщенко та Валентиною Живко брала участь у Всеукраїнському семінарі з питань народного мистецтва, що відбувався у Седневі Чернігівської області.

З 1988-го року директорка музею-садиби братів Герасименків у селі Новоселівка.

Тетяна Шпак керує школою художньої кераміки в селі Бубнівка, в якій займаються діти місцевої середньої школи. Навчає виготовляти гончарні вироби з орнаментом бубнівських гончарів[4].

Живе та працює в селі Бубнівка.

Музей-садиба

Бубнівська кераміка

Села Бубнівка і Новоселівка є відомими осередками гончарства. У 1988 році у селі Новоселівка з нагоди 100-річчя від дня народження Якима Герасименка був відкритий Музей гончарства імені братів Герасименків, який очолила Тетяна Шпак. У експозиції музею-садиби зібрані роботи новоселівських гончарів кінця XIX століття, вироби сучасних бубнівських гончарів, а також учасників Всеукраїнських і обласних семінарів-практикумів з народного гончарства «Бубнівська кераміка», які проводяться в Новоселівці[5].

Музей гончарства визнано переможцем конкурсу «Сім чудес Вінниччини» в номінації «Перлини Поділля». На базі музею гончарства також проводять творчі Всеукраїнські симпозіуми-практикуми з народного гончарства[6].

У травні 2018 року традицію орнаментального розпису бубнівської кераміки було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України[7].

Виставки

Тетяна Шпак створила кілька тисяч виробів. Її роботи знаходяться у музеї-садибі братів Герасименків, у Вінницькому краєзнавчому музеї, у Художньому музеї в Києві, у музеї в Опішні, а також у Національній Спілці майстрів народного мистецтва, у Санкт-Петербурзі, приватних колекціях в Німеччині, Туреччині, Чехії, Молдові, Канаді, Словаччині, Туреччині та Китаї[8][9].

Неодноразово вироби майстрині експонувалися в Вінницькому обласному центрі народної творчості, на виставках у містах: Тульчині, Тростянці, Немирові, Косові Івано-Франківської області, Чигирині Черкаської області.

Вироби Тетяни Шпак зачаровують простотою, довершеністю та оригінальністю. Бубнівському розпису притаманні білий, зелений та чорний колір, які використовує майстриня розмальовуючи вироби рослинним і геометричним розписом.

Нагороди

У 2003 році Тетяна Шпак стала лауреаткою І премії Всеукраїнського конкурсу — огляду музеїв мистецтва та стипендіатом міжнародного фонду «Україна-3000»[7].

Як майстриня з художньої кераміки Тетяна Шпак має понад 180 грамот та дипломів[2].

Основні роботи

Фото на сайті Вінницького обласного центру народної творчості

Примітки

  1. а б Шпак Тетяна Іванівна. Вінницький обласний центр народної творчості.
  2. а б Леся ЛАВРИЧЕНКО (03 вересня 2019). Тетяна Шпак вже майже 45 років займається гончарством. Gazeta.ua.
  3. Віктор Болога (16.10.2020). Вінничанам розповіли про неперевершену майстриню гончарної справи. korotko.vn.ua. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 29 березня 2021. [Архівовано 2020-10-25 у Wayback Machine.]
  4. Лідія Мельничук, Етнічна історія народів Європи, Випуск № 7, Вінниця, ст. 88-91
  5. Тетяна Шпак. Кераміка. Вінницький обласний центр народної творчості. 14 грудня 2017.
  6. Сільський музей гончарства був переможцем конкурсу «Сім чудес Вінниччини». Інформаційна Вінниччина.
  7. а б Нематеріальна культурна спадщина – багатство традицій і засіб розвитку сучасних територій. Гайсинська районна державна адміністрація. 12 серпня 2020. Процитовано 29.03.2021.
  8. Таланти Гайсинщини. Відділ культури і туризму Гайсинської РДА.
  9. Андрій Оленін (28 липня 2018). Унікальну кераміку з Вінниччини розписують коров'ячим рогом та колючкою акації. ВЛАСНО.info - інформаційний портал м.Вінниця. Процитовано 29.03.2021.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya