Шпатель

Шпа́тель (від нім. Spatel, заст. Spadel < лат. spatula — «ложечка», «лопаточка»)^[1] — інструмент у вигляді скляної, дерев'яної, пластмасової, гумової чи сталевої пластини з ручкою, використовується для перемішування, набирання і нанесення шпаклівок, фарб, а також для очищення поверхонь.

Будівельні шпателі використовуються для оздоблювальних робіт: зіскоблювання старої шпаклівки, шпалер і фарб, нанесення і розрівнювання шпаклівки.

Шпателі для живопису (мастихіни) використовують для очищення палітри, ґрунтування основи картини, перемішування і нанесення фарб.

Шпателі використовуються у медичній практиці для фіксації язика при огляді глотки або гортані. Для відведення щік, губ і для замішування цементних пломб використовуються стоматологічні шпателі.

У хімічних лабораторіях застосовують лабораторні шпателі: набирання речовин, зіскоблювання осадів.

Скляні мікробіологічні шпателі використовують для розподілу культур мікроорганизмів по живильному середовищу для їх виокремлення і/або ідентифікації.

• Кулінарна лопатка

• Шпатель // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 217. — ISBN 978-966-7407-83-4.