Шпіцнагель Фердинанд Фердинандович

Шпіцнагель Фердинанд Фердинандович
Народився	1757[2] або 1760[1]  Саксонія, Німецький Райх[2]
Помер	1826[1]  Вільнюс, Російська імперія[1]
Країна	Німеччина[2]
Діяльність	лікар, педагог
Alma mater	Віденський університет[2]
Науковий ступінь	доктор медицини[2]
Вчене звання	професор[2]
Знання мов	латина[2], польська[2] і турецька[2]
Заклад	Головна Віленська школа[2] і Імператорський віленський університетd[2]
Посада	декан[2]

Фердинанд Фердинандович Шпіцнагель (1757/60 — 1826) — російський медик і педагог німецького походження, доктор медицини і хірургії, заслужений професор і декан медичного факультету Віленського університету; статський радник.

Фердинанд Шпіцнагель народився в Саксонії. Освіту здобув у Віденському університеті, де захистив ступінь доктора медицини, потім був призначений окружним лікарем в місті Відні^[3][4].

У 1792 році Фердинанд Фердинандович Шпіцнагель отримав пропозицію працювати на кафедрі природничих наук Головної Віленської школи Великого князівства Литовського. Одночасно із науковою діяльністю, він також керував ботанічним садом; у 1799 році передав свої повноваження Станіславу Боніфацію Юндзіллу^[5].

У 1800 році Ф. Шпіцнагель був переведений на кафедру терапії, а в 1803 році, після утворення на базі Головної Віленської школи Віленського університету, був призначений професором медицини і токсикології, в 1807 році обраний деканом факультету даного навчального закладу, й цю посаду займав впродовж майже десяти років. Також Фердинанд Шпіцнагель читав лекції латинською і польською мовами, володів основними європейськими мовами, а також вивчив турецьку мову. Крім того, Ф. Ф. Шпіцнагель завідував університетським госпіталем^[6][3].

Найвідоміша його наукова праця: «De rerum medicarum contradictionibus apparentibus»^[3].

З 1807 по 1817 рік Фердинанд Шпіцнагель неодноразово обирався головою комітету вчених спостережень, і в 1826 році був звільнений з посади у зв'язку з хворобою.

Ф. Ф. Шпіцнагель помер у 1826 році у Вільно.

• А. Б. Шпіцнагель, Фердинанд Фердинандович / / Російський біографічний словник: В 25 томах. — СПб. — М., 1896—1918.
  • «Dziennik Wileński» 1826 т. I стор. 149.