ШрінкфляціяШрінкфляція (англ. shrinkflation, стискфляція, даунсайзинг) — зниження виробником кількості, об'єму або ваги товару в упаковці при збереженні або непропорційно малому зниженні відпускної ціни[1]. Зменшуючи об'єм або вагу товару, переходячи від цін на вагу до цін на об'єм (або навпаки, у залежності від щільності товару), виробники створюють у покупців уявну видимість низької ціни на товар[2]. Назва з'явилась в англійській мові шляхом складення слів «стискувати» (англ. to shrink) і «інфляція» (англ. inflation). Вперше неологізм застосували Pippa Malmgren і Brian Domitrovic[3]. Економічний змістВиробники різних харчових продуктів і споживчих товарів, а також мережеві супермаркети, задля того, щоб не відлякувати покупця занадто швидким або занадто великим підвищенням ціни, знижують кількість товару у звичній упаковці, розраховуючи на те, що споживач може не звернути на це увагу, якщо не стане вивчати дані на упаковці уважно[4][5]. Щоб покупець не запідозрив змін, зовнішній вигляд і дизайн упаковки при цьому майже не змінюється[6]. За оцінками економістів Джорджа Акерлофа і Роберта Шиллера, які вони приводять у своїй книзі «Полювання на простака. Економіка маніпуляцій і обману» [7], такі дії виробників не обов'язково продиктовані міркуваннями злого умислу або жадібності; можливо, їх змушує до цього ринок[5]. Так, шрінкфляція є одним з інструментів виробників по збереженню прибутку під час стагфляції[4]. Самі виробники, крім зростання витрат, також як обґрунтування для зменшення кількості товару в упаковці називають підвищення його якості[2], зміну рецептури, зміну дизайну упаковки[4] або навіть турботу про здоров'я споживача[8]. За оцінками влади Великої Британії, шрінкфляція не впливає на загальні інфляційні показники в країні[2], водночас влада Нової Зеландії уважно відстежує зміну упаковки під час формування індексу споживчих цін, оскільки для споживача шрінкфляція є однією з різновидів інфляції[9]. ІсторіяВперше до шрінкфляції вдалися компанії в США в 1970-ті роки на тлі стагфляції, що охопила країну[4]. Національна статистична служба Великої Британії в 2017 році заявила, що у Великій Британії шрінкфляція регулярно спостерігається вже протягом п'яти років, і за цей час їй піддалися понад дві з половиною тисячі продуктів[5] (при цьому за той же час упаковка понад шестисот товарів, навпаки, збільшилася[2]). Особливо яскраво явище стало помітно у зв'язку з ростом для виробників витрат, пов'язаних з майбутнім виходом країни з Європейського союзу[1]. Як перехід з торгівлі одиницями ваги на більш вигідну торгівлю із застосуванням одиниць об'єму характерним є приклад з олією, яку традиційно продавали в СРСР в розлив на вагу, а також розливалася у скляні пляшки по 0,5 кг: з впровадженням ПЕТ-тари олію стали розливати приблизно по 0,9 кг в одну літрову пляшку, а в 2010-ті роки деякі виробники почали зменшувати і ємність пляшок до 0,85 літра (0,782 кг). Дослідження 2020 року показали що шрінкфляція сприймається населенням значно м'якше ніж інфляція, і навіть коли її вважать засобом обману то претензії висувають до виробника товару, а не до влади. Тому висувалися пропозиції заохочувати її, наприклад: дозволити виробникам використовувати похибку 20% при вказівці ваги/об'єму на упаковці, вказувати тільки масу брутто без відповідної позначки або замість слів «грам» і «мілілітр» використовувати слова «Одиниця товару», під якою без уточнень і пояснень можуть використовувати в залежності від ситуації грами або мілілітри, (наприклад 1 кілограмів соку може дорівнювати 0.952 літрів, цифра 1 в такому випадку здається покупцеві кращою та вигіднішою ніж 0.952) або дозволити не вказувати вагу/об'єм продукту взагалі. Приклади шрінкфляції
Боротьба зі шрінкляцієюДеякі супермаркети у Франції та Німеччині намагаються боротись зі шрінкфляцією, адже не всі покупці бачать зміну ваги продукту. Тому у місцях продажу в цих країнах з’явились спеціальні цінники, які вказують на зміну ваги чи об’єму відповідного товару[17]. Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
