Штангеєв Федір Тимофійович

Федір Тимофійович Штангеєв
Народився	1843  Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер	30 листопада (12 грудня) 1898  Ялта
Поховання	Масандрівське кладовище
Підданство	Російська імперія
Діяльність	лікар

Федір Тимофійович Штангеєв (1843 — 30 листопада (12 грудня) 1898, Ялта) — ялтинський лікар, спеціаліст по туберкульозу, громадський діяч.

З листа Кониського до чернігівського адвоката, діяча українського руху Іллі Шрага за початок лютого 1896 р. знаходимо такі дані про Штангеєва: «Лікар — наш такий земляк, д[и]яконенко з Жаботина, київський семінарист, людина дуже гарна».^[1] Відтак можна припустити, що Штангеєв народився не в Ялті, як зазвичай показують джерела, а в Жаботині (нині село в Кам'янському районі Черкаської області), в родині диякона, і деякий час навчався в Київській духовній академії.

Жив в Ялті у власному будинку на вулиці Церковній (зараз вулиця Толстого). Був членом Ялтинської міської думи, працював у кількох комісіях, був членом Кримського гірського клубу.

Помер 28 лютого 1900 року. Був похований на колишньому Масандрівському кладовищі в Ялті.

З 1874 року широко застосовував на Південному березі Криму методи кліматолікування.

У вересні 1886 р., під час гастролей у Севастополі Марко Кропивницький недужим прибув до Ялти, куди від початку планував приїхати на лікування. «Всю дорогу я був у гарячці і в маренні. Нарешті, сьогодні шостий день після приїзду в Ялту, я піднявся з ліжка, дякуючи відомому лікареві ревматичних хвороб Ф. Т. Штангелову», — писав артист у листі до Панаса Саксаганського, помилково зазначивши прізвище медика.^[2]

Наприкінці 1896 р. іншим видатним пацієнтом Штангеєва став український літературний і громадський діяч Олександр Кониський. Перебуваючи на півдні Криму в грудні 1895 р., в листі до Михайла Грушевського він зазначає, що двоє місцевих чоловіків обіцяли йому записатися до НТШ, фактичним засновником якого він був, і подати відповідні наукові статті: зокрема, один матеріал мав розповідати про вплив кримського клімату на лікування сухот.^[3] Ймовірно, автором цієї статті та потенційним кримським членом НТШ мав стати Федір Штангеєв. Втім, у наукових працях товариства матеріалів на зазначену тематику не виявлено.

Його основні праці:

• «Лікування легеневої сухоти в Ялті» (1885);
• «Про лікування і режим при сухоті» (1898)^[4].

У своїх «Листах з Криму» за 1896 р. Кониський згадує Штангеєва як «годованця Київського університету» (св. Володимира, нині Київський національний університет) і зазначає, що використав його працю «Лечение лёгочной чахотки в Ялте» (СПб, 1886 р.) «підмогою в бесіді про Ялту як місце лічебне, як кліматичну стацію».^[5]

Під час Першої світової війни в Ялті функціонувала міська початкова школа ім. Ф. Т. Штангеєва (Штангеєвське училище), яка була розташована на перетині вулиць Полікурівської та Церковної (сучасна вул. Толстого; ймовірно, в будинку, де мешкав Штангеєв).

Іменем Штангеєва названа частина знаменитої Боткінської стежки — Штангеєвська стежка. На Полікурівському меморіалі в Ялті в 1982 році йому встановлена пам'ятна дошка.

• Кримський віртуальний некрополь(рос.)