Шубіна Маргарита Валеріївна
Маргарита Валеріївна Шубіна (нар.. 4 квітня 1966, УРСР) — радянська, російська і українська акторка та режисерка. Заслужена артистка Росії (2009). ЖиттєписМаргарита Шубіна народилася 4 квітня 1966 року. У дитинстві вчилася в художньому училищі. У старших класах перемогла на міській олімпіаді з літератури і отримала направлення до Літературного інституту імені Горького. Але ні художницею, ні письменницею не стала. За власними словами, вона «росла шибайголовою та бешкетницею» і через непосидючість не змогла довго сидіти за мольбертом або писати романи[1][2]. Під час навчання на четвертому курсі Державного інституту театрального мистецтва (російською — ГІТІС) на курсі у Оскара Ремеза Маргариті Шубіній надійшла пропозиція від Андрія Гончарова зіграти в Московському театрі імені Володимира Маяковського. Завдяки її чудовій акторській грі після закінчення РАТІ в 1987 році до неї надійшли запрошення майже від всіх театрів столиці, але акторка віддала перевагу іншим Театр імені Моссовєта, в якому працює і зараз[1]. Вважається, що дебютною картиною Маргарити Шубіної був фільм Вадима Зобіна «Неділя, пів на сьому», знятий в 1988 році. Однак насправді акторка дебютувала в кіно в 1984 році в картині Михайла Туманішвілі «Смуга перешкод»[3]. З тих пір вона знялася в кількох непомітних ролях. Велику популярність Шубіній принесла роль фельдшерки Орлової в телесеріалі «Швидка медична допомога» режисерів Анатолія Артамонова та Геннадія Каюмова. З тих пір Шубіна стала активно зніматися в кіно. Зараз на її рахунку близько 60 ролей. Дуже часто вона грає нещасливих в особистому житті жінок — капітан Махова в телесеріалі «МУР є МУР», Раєчка в телесеріалі «Ешелон», Тоня у фільмі «Ніжний барс», Любка в телесеріалі «Свати»[1]. Дебютом Маргарити Шубіної як режисерки стала картина «Люди жили і не знали». Нагороди24 квітня 2009 року указом Президента Росії Маргариті Шубіній присвоєно звання «Заслужена артистка Росії». РодинаАкторку сама виховувала мати Валентина, яка працюввала вчителькою. Вона була вбита у власній квартирі[4]. Чоловік — її колишній однокурсник Владислав Сич, в минулому актор театру, а нині бізнесмен. У подружжя двоє синів — Максим і Серафим. Хрещеним батьком Максима був Андрій Ільїн, а хрещеними батьками Серафима — Олександр Самойленко та Влада Садовська[2]. ТворчістьТеатральні роботи
ФільмографіяАктриса
Режисер
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia