Шуб Есфір Іллічна

Шуб Есфір Іллічна
Шуб Есфір Іллічна
Дата народження	16 березня 1894
Місце народження	Сураж, Чернігівська губернія, Російська імперія
Дата смерті	21 вересня 1959 (65 років)
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР
Професія	кінорежисер, сценарист, режисер монтажу
Кар'єра	1924—1950
Напрям	монтаж, документальне й ігрове кіно
Заклад	Ленфільм
Нагороди	;
IMDb	ID 0795528
	Шуб Есфір Іллічна у Вікісховищі

Естер Іллі́чна Шуб (уроджена Рошаль, 4 (16) березня 1894^[6], Сураж, Чернігівська губернія^[7] — 21 вересня 1959, Москва) — радянський кінорежисер, сценарист, кіномонтажер, кінознавець. Заслужений артист РРФСР (1935).

Біографія

Дочка страхового агента Гілеля Меєровича Рошаля (Рушаля). З 1911 по 1917 вивчала російську літературу на Вищих жіночих курсах в Москві^[8] . З 1919 по 1921 роки Есфір Шуб працювала в театральному відділі Наркомпросу, в секретаріаті, була особистим секретарем Всеволода Мейєрхольда (завідувача театрального відділу Наркомпросу). З 1922 року працювала на кіностудії "Держкіно". Була редактором і монтажером іноземних фільмів, що готувалися до прокату в СРСР, ігрових фільмів кіностудії, а також фільмів дореволюційної доби. З 1926 — режисер кіностудії Мосфільм (тоді — «Совкино»). З 1942 по 1953 роки — режисер Центральної студії документальних фільмів . Автор випусків кіножурналу " Новини дня ".

Починала як монтажер, здатна практично будь-який зарубіжний фільм перетворити на агітаційний плакат. Документальні фільми: «Падіння династії Романових» (1927), «Країна Рад» (1937), «Іспанія» (1939) та ін.

Член об'єднання "Жовтень".

Сім'я

Чоловік і соратник — художник та теоретик мистецтва Олексій Ган .
Двоюрідний брат — сценарист Зіновій Борисович Роднянський ; двоюрідний племінник — композитор Євген Еммануїлович Жарковський^[9] .
Брат — Ісаак Ілліч Рошаль, працював у системі Укркоопсоюзу у Києві.

Фільмографія

1924 — Острів юних піонерів, монтажер
1925 — Морока, монтажер
1925 — Перші вогні, монтажер
1925 — Перевал, монтажер
1926 — Повія (Убита життям), монтажер
1926 — Абрек Заур, монтажер
1926 — Господа Скотінін, монтажер
1926 — Крила холопа, монтажер
1927 — Великий шлях, режисер і монтажер
1927 — Падіння династії Романових, режисер та монтажер
1928 — Росія Миколи II і Лев Толстой, режисер та монтажер
1930 — Сьогодні, режисер, монтажер і автор сценарного плану совм. з М. Цейтліним
1932 — До. Ш. е.. (Комсомол — шеф електрифікації), режисер, монтажер та автор сценарного плану
1934 — Москва будує метро, режисер, монтажер та автор сценарного плану
1937 — Країна Рад, режисер і автор сценарного плану совм. із Б. Агаповим
1937 — Туреччина на підйомі, режисер та монтажер
1939 — Іспанія, режисер і монтажер
1940 — Кіно за 20 років, режисер совм. з Нд. Пудовкіним, монтажер та автор сценарію совм. з А. А. Мачерет, Ю. Олешів, Нд. Пудовкіним
1941 — Фашизм буде розбитий, режисер, монтажер і автор сценарію совм. з Б. Агаповим
1942 — Країна рідна, режисер і монтажер та автор сценарного плану
1946 — До перебування в Москві учасників сесії виконкому міжнародної демократичної федерації жінок, режисер
1946 — Судовий процес у Смоленську (Суд у Смоленську), режисер і автор сценарного плану
1947 — По той бік Аракса, режисер, монтажер та автор сценарного плану
1949 — Від щирого серця, режисер і автор сценарію