Шулежко Павло Григорович

Павло Григорович^[1] Шулежко (англ. Pavlo Shulezhko; нар. 28 грудня 1902(19021228), Золотоноша Полтавської губернії (нині: Черкаська область, Україна)— пом. 8 липня 1984(19840708), Сан-Франциско, США) — інженер-механік, професор, церковний і громадський діяч у Сіднеї (Австралія) у 1950—1960 роках, професор Рочестерського Технологічного Інституту (США).

Життєпис

Закінчив середню школу у Черкасах.

У 1922—1927 рр. навчався в Полтавському індустріальному інституті, закінчив його з дипломом інженера-будівельника.

У 1927—1932 рр. працював на інженером, згодом — у науково-дослідному інституті.

У 1932—1936 рр. навчався на фізико-математичному факультеті Харківського університету та вступив до аспірантури.

Протягом 1930-х років була опублікована низка праць Шулежка в журналах «Вісник інженерів», «Соціалістична індустрія», «Прикладна математика і мехіаніка», а також у «Збірнику Харківського науково-дослідного інституту».

З 1938 р. — доцент (ще під час навчання у аспірантурі.

У 1939 р. захистив дисертацію, отримавши ступінь кандидата фізико-математичних наук.

Під час Другої світової війни емігрував до Німеччини.

У 1945—1948 роках працював в Українському технічно-господарському інституті (УТГІ) в Регесбурзі (Німеччина), очолював кафедру теоретичної механіки.

Наприкінці 1948 р. виїхав до Австралії, працював інженером-дослідником на гідроелектростанції.

З 1953 р. — викладач в Університеті Сіднею.

У 1959 р. переїхав до США.

З 1960 р. — професор Рочестерського Технологічного Інституту (США), Праці Шулежка публікувалися англійською мовою в наукових виданнях США та Австралії.

Був обраний дійсним членом Наукового Товариства Шевченка (НТШ), Української вільної академії наук (УВАН) в США, Асоціації українських професорів в США, Асоціації українських інженерів США та низки американських наукових асоціацій.

Похований на українському православному цвинтарі Баунд Брук у Сан-Франциско.

Громадська та религійна діяльність

Брав активну участь в громадському та церковному житті української діяспори.

Був головою НТШ Австралії НТШ в Австралії (до 1959 р.) та заступником голови НТШ в Європі.

В Австралії був одним з фундаторів парафії Св. Афанасія в м. Гренвіл, учасником і секретарем Першого Церковного собору Української автокефальної православної церкви в Австралії (26 — 29 грудня 1953 р.).

Праці

Теоретична механіка. — Регенсбург. УТГІ, 1947.
Опір матеріалів або теорія витривалості матеріалів. — Регенсбург. УТГІ, 1948.
Метода інтеграції по контуру для розвязання граничних задач. — Рочестер. Рочестерський технологічний ін-т, 1960.
Розвязання проблеми еластичної стійкості плит з різними граничними умовами за допомогою метода редукції. — Регенсбург. УТГІ, 1965.