У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шульман.
Катерина Михайлівна Шульман (уроджена Заславська;нар.19 серпня1978, Тула, СРСР) — російськаполітологиня і публіцистка, кандидатка політичних наук (2013), доцентка кафедри державного управління і публічної політики Інституту суспільних наук РАНХіГС при Президентові РФ. З грудня 2018 року по жовтень 2019 року входила до складу Ради при Президентові РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини[4][5][6].
Ведуча авторської програми на радіостанції «Ехо Москви», публікувалася у виданнях «Відомості», Грані.ру, Republic, Московський центр Карнегі[7] та інших, під своїм ім'ям веде YouTube-канал з бесідами на політичні теми[8].
Працювала в сфері державної служби — в Управлінні загальної політики міста Тули з 1996 року[7].
З березня до вересня 1999 року працювала в РІА Новини[9].
З 1999 по 2006 рік обіймала посади помічниці депутата, співробітниці апарату фракції, експертки аналітичного управління центрального апарату Державної думи РФ[ джерело не вказано 132 дня ]
З 2007 по 2011 рік була директором по дослідженню законодавства консалтингової компанії PBN Company[11][12].
З 2013 року — колумністка газети «Відомості»[10]. Також публікується на Грані.ру, Republic, Московський центр Карнегі[7].
У 2013 році в РАНХіГС під науковим керівництвом доктора політичних наук, професора Є. Г. Морозової захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за темою «Політичні умови і фактори трансформації законотворчого процесу в сучасній Росії» (спеціальність 23.00.02 — політичні інститути, процеси і технології). Офіційні опоненти — доктор політичних наук, професор В. І. Буренко і доктор політичних наук Ю.Г.Коргунюк. Провідна установа — кафедра російської політики Факультету політології МДУ імені М.В.Ломоносова[13].
З вересня 2017 року — постійна ведуча (з Максимом Курніковим, раніше — Майклом Накі) передачі «Статус» на радіостанції «Ехо Москви»[14].
З 3 грудня 2018 року по 21 жовтня 2019 року входила до складу Ради при Президентові РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини[4][6].
З 2016 року веде YouTube-канал, де викладає свої публічні лекції в сфері політології[15] який до середини 2022 року зібрав аудиторію понад мільйон підписників. На канал Шульман у Telegram підписано понад 400 тис. користувачів. Кількість переглядів на Youtube становить 165,2 млн.
З вересня 2017 вела авторську передачу "Статус" на радіостанції "Эхо Москвы"[16], після закриття радіостанції 2022 року програма виходить на YouTube.[17]
У лютому 2021 року на тлі масових затримань на протестних акціях, Катерина провела благодійний стрім на YouTube, зібравши понад 3 млн рублів за 2 години. Вона пообіцяла, що зібрані кошти будуть поділені порівну між трьома організаціями - "ОВС-Інфо", "Апологія протесту" і виданням "Медиазона".[18]
У лютому 2022 року на майданчику БК "Світанок" організовано лекторій, що запускається продюсерською групою InLiberty спільно з сервісом аудіокниг Storytel, який аналізує навколишню дійсність, серед спікерів якого - Катерина Шульман.[19]
Відгуки та критика
У 2020 році виявилася серед найбільших натхненників росіян у віковій групі 40—55 років за опитуванням «Левада-центру».
Вважає, що в Росії встановився «гібридний режим», що одночасно володіє ознаками як авторитаризму, так і демократії[20].
Висловилася за скасування муніципального фільтра[21]. Підтримує лібералізацію законодавства про мітинги, про що висловилася президенту на раді з прав людини, для запобігання посадок у в'язницю і адміністративних арештів з надуманих причин. Також необхідність пом'якшення статті 280, як це було зі статтею 282, у зв'язку з використанням цих статей для корупції у середовищі силовиків[22].
Порівнюючи Росію з Венесуелою висловила думку, що напад на сусідів, зокрема, на Україну привела до невизначеного майбутнього РФ[23].
Родина
Одружена з Михайлом Юрійовичем Шульманом (нар. 1966[24]), літературознавцем, фахівцем з творчості В. В. Набокова.
У сім'ї троє дітей, дві доньки: Ольга Михайлівна Шульман (нар. 2008) і Марія Михайлівна Шульман (нар. 2015), — і син Юрій Михайлович Шульман (нар. 13 лютого 2012)[7][25][26].
Шульман Е. М. Законотворческий процесс в ракурсе политологического анализа // Вестник университета. — М. : ГУУ, 2011. — № 11 (10 червня). — С. 111—116. — ISSN1816-4277.
Шульман Е. М., Шульман М. Ю. Светокопии и оригиналы: право собственности как иллюзия // Статус документа: Окончательная бумажка или отчужденное свидетельство? Сборник статей / Под ред. И. М. Каспэ; Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики»; Ин-т гуманит. историко-теортит. исслед. им. А. В. Полетаева. — М. : Новое литературное обозрение, 2013. — С. 375—379.
