Шумов Василь Герардович
Василь Герардович Шумов (нар. 23 березня 1960, Москва) — російсько-американський музикант, поет, діяч мистецтва, музичний продюсер і композитор, режисер. Відомий як лідер гурту Центр та автор проектів мультимедійного та експериментального мистецтва. У різний час робив музику в стилях нова хвиля, електронна музика, авангард та інших. БіографіяВ кінці 1970-х років Василь Шумов зібрав групу «777», яка згодом трансформувалась у московську групу «Центр». У 1980-х роках, крім діяльності з «Центром», Василь Шумов пише музику для студій «Мосфільм» і «Союзмультфільм», а також ставить музичний спектакль «Артюр Рембо», в якому брали участь Петро Мамонов, Жанна Агузарова та Артемій Троїцький[2]. У 1987 році пише музику до телевізійної програми Центрального телебачення «Гра в детектива» (Режисери Леонід Півер, Віктор Крюков)[3]. Влітку 1990 року Василь Шумов емігрував до США, будучи одруженим з американкою Джуді — сестрою Джоанни Стінгрей. У 1990—2008 роки проживає в Лос-Анджелесі (США), де займається музикою, мультимедійним мистецтвом, викладає мультимедіа, дизайн та комп'ютерні технології, знімає короткометражні фільми. В середині 1990-х років він закінчив Каліфорнійський арт-інститут і має ступінь магістра.[4] З кінця 1990-х років Василь Шумов випускає і поширює альбоми в інтернеті[5]. У першій половині 2000-х років керує проектом c-e-n-t-e-r (Центр риску)[6], в якому візуальні артисти і музиканти створюють відео — та аудіо-мініатюри, зведені Шумовим в кліпи. Виставки фото — та відеоарту Шумова проходять у 2000-х роках в Лос-Анджелесі і Парижі. У січні 2006 року вийшов його експериментальний фільм «Темний Кут Келтона» (англ. Kelton's Dark Corner), в якому знявся актор Пол МаркоПол Марко[en], відомий за фільмами Еда Вуда 1950-х років. З середини 1990-х років Василь Шумов відновив активність «Центру» в Росії, виступав разом з гітаристом Фаст Фредді з концертами в містах Росії, надав пісні групи для саундтрека до фільму 2007 року «Одна любов на мільйон». Тоді ж почалося видання й перевидання старих альбомів «Центру» за підтримки Артемія Троїцького. На початку 2009 року Василь Шумов повернувся в Росію, живе в Москві. У 2010 році виступив ініціатором і продюсером музичного проекту «Зміст», який, на думку В. Шумова, повинен повернути зміст до російської музики в російську життя[7]. 12 червня 2012 року відбувся інтернет-реліз нового диску «Білий альбом»[8], де Василь Шумов виступає в ролі продюсера. В середині травня він звернувся до російських музикантів із закликом підтримати резолюцію Болотної площі і новий «марш мільйонів» (який пройшов 12 червня) і надіслати для збірки по одній композиції безкоштовно. Всього було зібрано більше трьохсот треків. У лютому 2013 року записав композицію для проекту «Проти гомофобії» відеозвернення на підтримку ЛГБТ-спільноти[9]. Протягом 2014 року реалізував запис і дав кілька концертів з новою сольною програмою під назвою «Басустика» (за аналогією зі словом «Акустика»). Нові мінімалістські записані композиції виключно з допомогою чотирьох компонентів: драм-машини, бас-гітари, голосу та електронних ефектів. Альбом і програма, на думку автора, покликані звернути увагу на зростаючу роль бас-гітари в сучасній музиці. Особисте життяЗгідно інтерв'ю 2006 року, у нього було дві дружини, перша Ганна Дастакян — французька журналістка: від першої є син Антуан (30 років, живе в Парижі), від другого шлюбу — син і донька (8 і 11 років, живуть з матір'ю на Гавайських островах). З дітьми він підтримує відносини[10]. У 2011 році одружився з москвичкою Вірою Погодіною[11]. ДискографіяСольні альбоми
Спільні записи з іншими музикантами
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
