Шутько Микола Олексійович

Шутько Микола Олексійович
Народився	19 грудня 1927(1927-12-19)  Кривий Ріг, Українська СРР, СРСР
Помер	4 січня 2010(2010-01-04) (82 роки)  Київ, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор театру, кіноактор
Alma mater	Дніпропетровське театральне училище (1948)
Заклад	Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Кіностудія ім. О. Довженка
Роки діяльності	1948 — 2007
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	nm0796015
Нагороди та премії

Микола Олексійович Шутько (19 грудня 1927, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР, СРСР — 4 січня 2010, Київ, Україна) — український актор. Народний артист Української РСР (1980). Член Національної спілки кінематографістів України.

Микола Шутько народився у 1927 роціу місті Кривий Ріг^[1]. Закінчив Дніпропетровське театральне училище (1948). Після закінчення навчання працював у Чернівецькому українському музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. В 1963—1980 рр. — актор Київського національного драматичного театру ім. І.Франка, де був зайнятий у спектаклях «Украдене щастя» (Микола Задорожний)^[2], «Лимерівна», «Ярослав Мудрий» та ін. З 1950 року знімається в кіно^[3], а з 1980 року пішов з театру й грав тільки в кіно, брав участь як читець у створенні аудиозаписів (так, в 1983, 1987, 1991 роках брав участь у створенні аудіозаписів українських народних казок^[4]), ставить вистави в театрах як режисер-постановник.

Працював на Українському радіо, зокрема ведучим передачі для дітей "Школа Світлофора Моргайка" у ролі Світлофора Моргайка.

Помер після тривалого лікування раку гортані.

• «Тев'є-молочник» Шолома Алейхема (у театрі-студії кіноактора)^[3]
• «Биндюжник і король» (спектакль-мюзикл на сцені Житомирського обласного українського музично-драматичного театру)^[3]
• «Дорога Памела» (музична комедія-фарс на чернівецькій сцені)^[3]

Знявся в українських фільмах:

• 1958 — Перший парубок — Сидір
• 1960 — Макар Діброва — Гаврило Братченко
• 1972 — Рим, 17... — Клим Іванович Конотоп
• 1972 — Тут нам жити — голова сільради
• 1974 — Прощайте, фараони! — Аристарх
• 1976 — Дума про Ковпака (у фільмі Карпати, Карпати...) — Петровський
• 1976 — Зачарований вітряк — Сірошапка
• 1978 — Дипломати мимоволі — Максим Шугай
• 1979 — Вавилон XX — Панько
• 1981 — Я — Хортиця — Карпо Іван
• 1983 — Звинувачення — Єременко
• 1983 — Три гільзи від англійського карабіна — Волох
• 1984 — Добрі наміри — Парамонов
• 1984 — Прелюдія долі — батько
• 1986 — Наближення до майбутнього — тваринник

в епізодах стрічок:

• 1970 — Родина Коцюбинських
• 1980 — Від Бугу до Вісли
• 1980 — Платон мені друг
• 1981 — Золотий ланцюг
• 1981 — Старі листи
• 1983 — Провал операції «Велика Ведмедиця» — Коломієць (полковник)
• 1983 — Вир
• 1984 — …І чудова мить перемоги
• 1984 — Украдене щастя
• 1987 — Виконати будь-яку правду
• 1990 — Розпад
• 1991 -Особиста зброя
• 1992 — Повітряні пірати
• 1994 — Тигролови

Грав також у кінокартинах:

• 1954 — Над Черемошем — сільський парубок^[3]
• 1964 — «Фараони» — Корній
• 1974 — Пора жовтого листя^[5]
• 1975 — Вони воювали за Батьківщину — Лісиченко
• 1979 — Смак хліба — механізатор
• 1979 — Тут на моїй землі — шофер
• 1985 — Вечірниця
• 1985 — Осінні ранки — Матушкін
• 2000 — Чорна Рада — Кобзар
• 2007 — Вбивство в зимовій Ялті — злочинець

• 1983 — (укр.) Українські народні казки /Музика М.Чембержі; Реж. Л.Лєсная; Інстр. ансамбль. — [М.]: ВСГ «Мелодия», 1983. — 1 гп. (60 хв., стерео), конв., портр. — Зміст: 1.Солом'яний бичок /Чит. М.Шутько, Н.Копержинська та ін. … 5.Коза-дереза /Чит. М.Шутько, Н.Копержинська та ін. — ISBN С50 19459 003.^[4]
• 1987 — (укр.) Чому зайці сірі: Укр. нар. казки /Читає М.Шутько; Режисер М.Шиманська. — [М.]: ВСГ «Мелодия», 1987. — 1 гп. (60 хв.), конв., портр. — Зміст: 1.Орел і кріт … 10.Чому зайці сірі.^[4]
• 1991 — (укр.) Українські народні казки=Ukrainian Folk Tales /Інстр. ансамбль під кер. Ю.Яценка; Реж. В.Обручев; Читають М.Шутько, Л. Логійко, Л. Томашевська, В. Довжик, В. Обручев. — [К.]: Аудіо Україна, 1991. — 1 мк. (~60 хв.) + Обкл.: іл. — Зміст: 1.Сонце, Мороз і Вітер … 10.Казка про Котика та Півника.^[4]

• Народний артист Української РСР (1980).
• Орден «Знак Пошани».

• Спілка кінематографістів України. К., І985. — С.173;
• Митці України. К., 1992. — С.662—663;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.664;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.1527.

• Николай Шутько на сайте kino-teatr.ru [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Шутько М. Знімався в блискучому сузір'ї акторів / М. Шутько; (Бесіду веде) Г. Заславець // Кіно-Театр. — 2009. — № 1. — С. 54-55.^{[недоступне посилання]}
• програма «Спогади» по Миколу Шутька на телеканалі «UA: Перший» [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.