Щербаков Сергій Семенович

Щербаков Сергій Семенович
Загальна інформація
Громадянство	СРСР→ Росія
Народження	20 червня 1918(1918-06-20) Москва
Смерть	24 січня 1994(1994-01-24) (75 років) Москва
Поховання	Ваганьковське кладовище
Вагова категорія	напівсередня вага
Спортивний клуб	Крила Рад, ЦДКА, Харчовик (Москва)
Нагороди
Аматорська кар'єра
Боїв	227
Перемог	207
Нокаутів	78

Щербако́в Сергі́й Семе́нович (рос. Щербаков Сергей Семёнович; 20 червня 1918(19180620) — 24 січня 1994) — радянський боксер, тренер і арбітр. Фіналіст Олімпійських ігор (1952) та чемпіонату Європи (1953). Заслужений майстер спорту СРСР (1948). Суддя всесоюзної категорії.

Народився 20 червня 1918(19180620) року в місті Москва. Займатись боксом почав у 18-річному віці у тренера А. Безсонова. З початком німецько-радянської війни добровольцем пішов на фронт. Взимку 1942 року на Кавказі отримав важке поранення, внаслідок якого ледь не залишився інвалідом. Після одужання з 1943 року відновив заняття боксом. З 1944 року тренувався у В. Михайлова.

Закінчив ДЦОЛІФК. Виступав за спортивні товариства Москви: «Крила Рад» (1936–1945), «ЦДКА» (1946), «Харчовик» (1947–1953).

Чемпіон СРСР з боксу в першій напівсередній (1944–1950) та напівсередній (1951–1953) вазі, срібний призер чемпіонату СРСР 1940 року в легкій вазі та бронзовий призер чемпіонату СРСР 1939 року в напівлегкій вазі.

Учасник літніх Олімпійських ігор 1952 року в Гельсінкі (Фінляндія). На шляху до фіналу почергово переміг Маркоса Сарфаті (Аргентина), Хендрика ван дер Лінде (ПАС), Франко Вескові (Італія), Віктора Юргенсена (Данія). У фінальному двобої поступився полякові Зигмунту Хихлі.

На чемпіонаті Європи 1953 року в Варшаві (Польща) вийшов у фінал, де поступився господарю змагань тому ж таки Зигмунту Хихлі.

По закінченні боксерської кар'єри перейшов на тренерську роботу. Призначався головним тренером збірної СРСР з боксу на літніх Олімпійських іграх 1956 та 1960 року. Був головним тренером ДСТ профспілок, збірної Москви. У 1963–1971 роках працював тренером з боксерами Єгипту.

Помер 24 січня 1994 року. Похований на Ваганьковському цвинтарі Москви.

Сергій Щербаков написав книгу «Записки боксера», видану у 1956 році видавництвом «Физкультура и спорт».

• Орден Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів.
• Два ордени «Знак Пошани».
• Медаль «За відвагу».
• Медаль «За бойові заслуги».
• Заслужений майстер спорту СРСР (1948).
• Заслужений тренер СРСР (1967).
• Заслужений працівник культури РРФСР.
• Орден «Аль-Реад» (Єгипет).

• Сергій Щербаков на «Sports-reference.com» [Архівовано 28 серпня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
• Легенди боксу [Архівовано 5 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Спортивний некрополь(рос.)

Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.