Щутків

Щутків
Країна	Польща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Любачівський повіт
Гміна	Любачів
Перша згадка	1388
Висота центру	219 м
Населення	364 особи (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 16
Поштовий індекс	37-600
Автомобільний код	RLU
SIMC	0606375
GeoNames	757375
OSM	↑1746432 ·R (ґміна Любачів)
	Щутків Щутків (Польща)
	Щутків Щутків (Підкарпатське воєводство)

Щутків (пол. Szczutków) — давнє українське село в Польщі, у гміні Любачів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 364 особи (2011^[1]).

Розташування

Село лежить за 10 км від кордону з Україною, за 7 км на південь від повітового міста Любачів і за 80 км на схід від воєводського міста Ряшів. Знаходиться у давньому українському етнічному регіоні Любачівщина.

Історія

Перша згадка про село датована 1388 роком. У 1531 р. працювала гута заліза.

У 1672 р. під час нападу татар поневолено в ясир 21 житель і забрано понад 100 голів худоби.

У 1890 р. було 147 будинків і 717 мешканців, з них: 644 греко-католики, 25 римо-католиків і 48 юдеїв, була філіальна школа.

Населення на 1.01.1939 р. складало 1150 осіб, з них: 950 – українці-грекокатолики, 70 – українці-римокатолики, 90 – поляки (переважно колоністи з австрійських часів), 40 – євреї^[2]. Село належало до Любачівського повіту Львівського воєводства. У складі повіту 27 листопада 1939 р. село включене до новоутвореної Львівської області, а 17 січня 1940 р. — до Любачівського району. В жовтні 1944 року західна частина Львівської області включно з селом передана Польщі.

Після Другої світової війни поляки на чолі з Блажеком Фургалою та Міхалом Творком грабували і вбивали українців^[3], через що ті змушені були виїхати до СРСР, а ті, що залишилися, в 1947 р. депортовані на понімецьку територію північної Польщі^[4].

У 1956 р. в селі почали видобуток газу. В 1963 р. стався вибух з утворенням великого кратеру на річці Любачівка. Факел висотою 30 метрів горів багато місяців, а видобуток газу в селі продовжується донині.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[5]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	178	34	118	26
Жінки	186	36	100	50
Разом	364	70	218	76

Церква

У 1659 р. місцевий господар Лаврентій Качмар подарував церкві євангеліє. Нову церкву звели в 1671 р. У 1825 р. поряд спорудили дерев’яну дзвіницю. В 1904 р. церкву розібрали і на цьому місці збудували нову.

Церква св. Димитрія була збудована в 1904 р., парафіяльна. Парафія належала до Любачівського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Після виселення українців церква перетворена на римо-католицький костел.

Пам’ятки

Бруснянські кам’яні надгробки на цвинтарі.

Відомі люди

Народилися

Михайло Вороний — голова товариства «Надсяння» в Городенці Івано-Франківської області.
Василь Мозиль — учасник національно-визвольних змагань^[6].
Іван Юзва (1912—?) — учасник національно-визвольних змагань^[7].

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Щутків

↑ ^а ^б ^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 47, 120.
↑ Любов ГРИНИШИН. Дві батьківщини Михайла Вороного. «Галичина», 19 вересня 2017 року. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
↑ Мозиль Василь Юркович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 494. — ISBN 978-966-457-338-9.
↑ Юзва Іван Григорович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 494. — ISBN 978-966-457-338-9.