Юган Раудсепп

Юган Раудсепп
ест. Juhan Raudsepp
Народження	10 грудня 1896(1896-12-10)[1][2]  Lugažid, Валкський край, Латвія
Смерть	15 грудня 1984(1984-12-15)[1][2] (88 років)
	Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Поховання	Метсакальмісту
Країна	Естонія
Жанр	скульптура
Навчання	Пензенське художнє училищеd
Діяльність	скульптор
Роботи в колекції	Естонський художній музей
Юган Раудсепп у Вікісховищі

Юхан Раудсепп (ест. Juhan Raudsepp; 10 грудня 1896(1896грудня10), Лугажі, Латвія — 15 грудня 1984, Таллінн) — естонський скульптор. Член Спілки художників СРСР.

Старший із шести дітей Югана та Ельзи Раудсеппів. Ріс на фермі батьків у селі Пугрітса волості Карула^[3]. Навчався у місцевій церковно-парафіяльній школі у 1906—1909 роках, потім, у 1909—1912 роках, у російській церковно-парафіяльній школі, у 1912—1914 роках — у міській школі у Валзі.

З 1914 до 1918 рік навчався у Пензенському художньому училищі, але заняття перервали революційні події^[4].

Брав участь у війні за незалежність Естонії (1918—1920), потім викладав у художній школі у Тарту. У 1924 році організував першу художню виставку^[5].

У 1925 році переїхав до Таллінна та почав працювати вчителем малювання у гімназії Якоба Вестгольма. У 1925—1929 роках викладав у Талліннській учительській семінарії. У 1925—1926, 1930—1931 і 1932—1940 роках був керівником Групи естонських художників^[5].

З середини 1920-х років був тісно пов'язаний із Хаапсалу. Там він одружився з Ельфрідою Рандфельдіг, сім'я жила у будинку на вулиці Охту кальду^[6].

Після Другої світової війни продовжив творчу роботу, у 1958 року став головою Спілки художників Естонії, був членом Ризької секції скульптури.

Помер у Таллінні 15 грудня 1984 року^[4].

Фонтан «Жінка з блюдом» (1935, Баштова площа, Таллінн)^[7] Скульптура «Хлопчик з рибою» (1930, встановлена у 1936, Хаапсалу)^[8]

«Зламаний Посох» — ест. Kepimurdja (1933, Хаапсалу)^[9][10]

Пам'ятник на братській могилі загиблих під час розстрілу народних зборів 16 жовтня 1905 року на Новому ринку Таллінна (1931, 1958 року перенесений на Цвинтар Рахумяе^[11])

Скульптури «Краса» та «Праця» для Будинку мистецтв у Таллінні (1937)^[12]

Статуя фасаду вілли Тідемана (1938—1940 ест. Näituse tänava residents, Таллінн, вулиця Няйтузе, 23)

Надгробні пам'ятники Артуру та Віллему Каппам на цвинтарі Сууре-Яані, Якобу Вестгольму на цвинтарі Рахумяе.

Пам'ятний знак на честь першого співочого свята, який відбулося у Таллінні у 1880 році (вул. Келері, 33)

Створив також низку портретних скульптур Антса Лайкмаа, Ніколая Трійки, Ніла Мерянські, Едуарда Вільде та Фрідеберта Туґласа. Крім того, автор низки погрудь^[13].

• 1982 рік — Заслужений артист Естонської РСР

• Ханс Лаар. Бронза, мрамор и грушевое дерево : повесть о жизни эстонского скульптора Амандуса Адамсона. — Таллінн : Kadmirell, 2015. — 199 с. — ISBN 9789949966912.

• Viivi Viilmann. Juhan Raudsepp. — Таллінн : Kunst, 1984. — 77 с.