Юзеф Точинський

Юзеф Точинський
пол. Józef Toczyski
Народився	1826
Помер	5 серпня 1864(1864-08-05)  Варшава, Російська імперія  ·повішення
Країна	Королівство Польське
Діяльність	політик, революціонер
Знання мов	польська
Учасник	Польське повстання 1863—1864
Медіафайли у Вікісховищі

Юзеф Точинський (пол. Józef Toczyski; (бл. 1826 — 5 серпня 1864, Варшава) — польський революціонер, активіст патріотичного руху, член Національного польського уряду (пол. Rząd Narodowy) під час січневого повстання 1863 року.

За професією — бухгалтер. Працював в сільськогосподарському товаристві, яке займалося скупкою поміщицьких земель.

У 1846 року був заарештований за підпільну революційну діяльність та засуджений до 10 років каторжних робіт. У 1848 році засланий до Сибіру в арештантські роти, повернувся на батьківщину у 1857 році.

Під час польського січневого повстання 1863 року був головним касиром в Міністерстві фінансів, пізніше за часів диктатури Ромуальда Траугутта очолив фінансовий департамент Національного польського уряду.

29 січня 1864 року був заарештований. Перебував в ув'язненні під судом у X павільйоні Варшавської цитаделі. Засуджений до смертної кари через повішення, і о десятій годині ранку, 5 серпня 1864 року повішений разом з іншими членами польського Національного уряду: Ромуальдом Траугуттом, Романом Жулінським, Рафалом Краєвським та Яном Єзьоранським. Усіх їх символічно вшанували на могилі доньки Траугутта, Алоїзи, на Повонзківському цвинтарі у Варшаві.

• Меморіал на місці страти членів Національного уряду у січневому повстанні 1863 року: Ромуальда Траугута, Рафала Краєвського, Юзефа Точинського, Романа Жулінського та Яна Єзоранського (нині — парк імені Ромуальда Траугутта у Варшаві).
• Меморіальна таблиця, вмурована в стіну Варшавської цитаделі, прямо за руїнами шибениці, де в період поділу загинули борці за національне визволення та соціальні зміни. Таблиця вшановує членів уряду Січневого повстання, страчених 5 серпня 1864 року.
• 1933 року одну з вулиць на Скнилівку у Львові названо на честь Юзефа Точинського. Від 1946 року — вулиця Садова^[1].

• Stefan Kieniewicz Warszawa w powstaniu styczniowym. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1983. — 239 s. — ISBN 8321403034. — (Seria «Biblioteka Wiedzy Historycznej»). (пол.)
• Franciszka Ramotowska Tajemne państwo polskie w powstaniu styczniowym 1863—1864: Struktura organizacyjna, cz. 1. — Warszawa: DiG, 1999. — 727 s. — ISBN 83-7181-079-2. (пол.)
• Franciszka Ramotowska Tajemne państwo polskie w powstaniu styczniowym 1863—1864: Struktura organizacyjna, cz. 2. — Warszawa: DiG, 2000. — 514 s. — ISBN 83-7181-148-9. (пол.)
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Садова вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.