Юлдашев Тємур Дамірович
Тєму́р Дамі́рович Юлда́шев (нар. 11 березня 1969, Луганськ, Українська РСР — пом. 24 серпня 2014, Петрівське, Шахтарський район, Донецька область, Україна) — український військовик, громадський діяч, спортсмен, майстер спорту міжнародного класу з пауерліфтингу. Командир батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Тимур»[2]. ЖиттєписНародився 11 березня 1969 року в Луганську. Професійний військовий, провів на військовій службі 21 рік. До 1990 року служив в Південній групі радянських військ на території Угорщини, після виводу радянських військовослужбовців з Угорщини повернувся до Луганська. Продовжив військову службу у Збройних силах України; звільнився у резерв 2008 року. Займався паверліфтингом, перемагав у національних та міжнародних змаганнях, чемпіон світу[3] і триразовий чемпіон Європи з паверліфтингу (жим штанги лежачи)[4]. Працював тренером з паверліфтингу; виховав цілу низку луганських спортсменів-важкоатлетів. Серед вихованців — Щербань Олександр Володимирович. Брав участь у громадському житті Луганська, був членом Луганського правозахисту. Кандидат у народні депутати на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2012 року від Радикальної партії Олега Ляшка, № 15 у партійному списку[5][6]. Російсько-українська війнаНа початку кризових подій на сході України навесні 2014 року Юлдашев очолив Штаб народної самооборони Луганська[7]. 10 березня 2014 року разом з Олегом Ляшком брав участь у затриманні Арсена Клінчаєва в Луганську[1]. За дорученням начальника ГУМВС України у Луганській області генерал-лейтенанта міліції Володимира Гуславського для захисту держави у квітні зібрав добровольців до батальйону патрульної служби міліції особливого призначення[8][9]. Батальйон, за словами Юлдашева, було названо «Тимур», що в перекладі з узбецької мови означає «залізний»[2]. Полон28 квітня група добровольців з «Тимура» у складі 30 осіб, які ще не склали присяги, прибула до міста Щастя, Луганська область, де у Навчальному центрі ГУМВС України Луганської області планувалося провести їх підготовку. Після прибуття група була заблокована місцевими мітингувальниками; відбулася бійка[10][11][12]. За словами Юлдашева, «бійці мого спецпідрозділу були направлені на тренувальний табір в місті Щастя. Їх там зустріла група місцевих підготовлених провокаторів. Заблокували спочатку біля навчального центру, а потім на автостанції, коли хлопці намагались виїхати з міста»[13]. Комбат Юлдашев запропонував взяти себе в заручники і взамін відпустити добровольців з «Тимура». МВС України кваліфікувало захоплення Юлдашева як викрадання і відкрило кримінальне провадження, оскільки на інтернет-відео його допиту було видно, що Юлдашев був зі зв'язаними руками та слідами побиття[14]. Олег Ляшко такими словами прокоментував події у Щасті:
Громадськість України виступила за негайне звільнення Тємура Юлдашева[16][17]. 1 травня 2014 року керівництво українського відділення Всесвітнього Альянсу Пауерліфтингу (англ. World Powerlifting Alliance) направило листа Валерію Болотову з проханням звільнити Юлдашева з полону[18]. 30 травня Болотов на пресконференції заявив, що Юлдашев нібито збирається перейти на сторону так званої ЛНР[19]. Юлдашев перебував у полоні російських бойовиків 35 діб, його тримали у будівлі СБУ в Луганську[20][21][22]. Звільнення2 червня Юлдашев звільнився з полону і 14 червня виїхав до Києва, де 20 червня провів пресконференцію в «Maidan Press Center»[1]. Він вирішив продовжити боротьбу за незалежність і соборність України. У Луцьку Юлдашев зібрав навколо себе добровольців із західних областей України[23]. Наприкінці серпня Юлдашев знаходився серед захисників Савур-Могили в зведеній групі українських спецпризначенців під командуванням Героя України полковника Гордійчука[24]. 24 серпня 2014 року Тємур Юлдашев разом з солдатом Володимиром Бражником загинув від кулі снайпера[25][26][27]. 1 жовтня 2014 року тіло Тємура було ексгумовано місією «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») у безіменній могилі на околиці села Петрівське. Згодом був впізнаний за експертизою ДНК[28]. 26 травня 2015 року Тємура Юлдашева поховали на Лук'янівському військовому кладовищі Києва, похорон очолив преосвященніший Афанасій[29]. Могила знаходиться по правій стороні головної алеї, поряд із входом. Сімейний станБув одружений, виховував п'ятьох дітей. Молодший син — Арістарх Юлдашев — випускник Київського військового ліцею імені Івана Богуна[30][31]. Нагороди та вшанування
Див. такожПримітки
Джерела
ПосиланняВідеоІнтерв'ю
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
