Юнацька збірна Югославії з футболу (U-20)
Юнацька збірна Югославії з футболу (U-20) — національна футбольна збірна із гравців віком до 20 років, яка представляла СФРЮ до розпаду цієї країни на початку 1990-х. Керівництво командою здійснював Футбольний союз Югославії. Команда скликалася для участі у Молодіжному чемпіонаті світу, а також могла брати участь у товариських і регіональних змаганнях. За свою історію взяла у участь у двох молодіжних світових першостях, другу з яких, чемпіонат 1987 року, виграла. ІсторіяЗа роки свого існування збірна стала учасницею двох молодіжних чемпіонатів світу. На чемпіонаті 1979 року югослави розгромили з рахунком 5:0 індонезійську «молодіжку», але все ж не подолали груповий етап, зазнавши поразок від збірних Польщі (0:2) та Аргентини (0:1) Але другий для югославів молодіжний чемпіонат світу 1987 року був значно успішнішим — команда виграла усі свої матчі у групі і на стадії плей-оф, у серії пенальті здолала у фіналі збірну ФРН і стала чемпіоном світу. Приз найкращому гравцеві турніру виборов Роберт Просинечки. Надалі низка чемпіонів світу U-20 встигли зіграти за головну збірну Югославії на дорослому чемпіонаті світу 1990, а згодом стали лідерами національних збірних, утворених після розпаду СФРЮ. Той же Просинечки разом із захисниками Ігорем Штимацем і Робертом Ярні, партнером по півзахисту Звонимиром Бобаном та нападником Давором Шукером уособлювали собою обличчя збірної Хорватії протягом 1990-х, зокрема ставши бронзовими призерами ЧС-1998. Учасниками плей-оф тієї світової першості були їх партнери по команді U-20 Драгоє Лекович, Бранко Брнович і Предраг Міятович, які 1998 року вже захищали кольори Союзної Республіки Югославія. Виступи на чемпіонатах світу U-20
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia