Юппі-Ду (фільм)

*Юппі-Ду*
Юппі-Ду;
(італ. Yuppi Du)
Жанр	рок-мюзикл; комедія
Режисер	Адріано Челентано; Мікі Дель Прете
Продюсер	Адріано Челентано
Сценарист	Адріано Челентано; Альберто Сільвестрі; Мікі Дель Прете
У головних ; ролях	Адріано Челентано; Шарлотта Ремплінг; Клаудія Морі
Оператор	Альфіо Контіні
Композитор	Адріано Челентано; Детто Маріано
Художник	Giantito Burchiellarod
Кінокомпанія	Clan Celentano
Тривалість	140 хв.
Мова	італійська
Країна	Італія
Рік	1975
IMDb	ID 0168265
	Юппі-Ду у Вікісховищі

«Юппі-Ду» (італ. Yuppi Du), французька версія існує під назвою «Поспішай, поки не повернулася дружина» — культовий італійський художній фільм 1975 року з Адріано Челентано, Шарлоттою Ремплінг і Клаудією Морі в головних ролях. При створенні цієї картини Челентано виступив також як продюсер, режисер, сценарист і композитор.

Після першого успіху «Юппі-Ду» на довгий час був забутий, однак у 2008 році фільм знову привернув увагу глядачів. Картина була присвячена Граціано Алонсо, оператору фільму, який трагічно загинув під час зйомок.

Сюжет

Сільвія (Шарлотта Ремплінг) імітує самогубство, щоб розірвати свій шлюб з Феліче (Адріано Челентано) і нарешті жити з тим, з ким вона хоче — міланським багатієм. Кілька років по тому Сільвія хоче повернути дочку — Моніку (Розіта Челентано), народжену нею у шлюбі з Феліче. Феліче, який тим часом одружився, тішить себе думкою знову побачити Сільвію. Він завжди її любив і хотів би жити з нею та їхньою спільною дитиною. Але поруч жінка з не дуже легким характером — Аделаїда (Клаудія Морі).^[1]

Художні особливості

Картина розповідає про життя простих і бідних людей, а також про особисті переживання головного персонажа — Феліче. Фільм поставлений в жанрі рок-мюзиклу і кіноесе. Видовище в ньому поєднується з абсурдом, ексцентрикою і сюрреалізмом. У кінострічці присутні елементи комедії та драми (загибель друга головного героя через нещасний випадок на виробництві).^[2]

«Юппі-ду» — данина молодіжній контркультурі кінця 1960—1970-х років, яка намагається прорватися до внутрішнього життя людини через ірраціональне. Звідси і атмосфера фільму, де все рухається на межі реального і гротескного. Картина стала культовою для італійського народу того часу, багато критиків вважають її найважливішою і значущою роботою в кінематографічній кар'єрі Челентано.^[2]^[3]

«За жанром це мюзикл з життя венеціанської бідноти, в якому химерно сплелися воєдино відгомони неореалізму, вплив комедій Лестера — абсурдних, сюрреалістичних, і своєрідний гумор самого Челентано. В результаті виникло якесь нове видовище — свіже і несподіване» — Георгій Богемський „Феномен Челентано“, щорічник „Екран“ (1986)^[4]

У ролях

Адріано Челентано — Феліче;
Шарлотта Ремплінг — Сільвія;
Клаудія Морі — Аделаїда;
Розіта Челентано — дочка Феліче, Моніка;
Джино Сантерколе — Наполеон;
Меммо Діттонго — Сканьямілло;
Ліно Тоффоло — Нано;
Піппо Старнацца — чоловік з бару;
Доменіко Серен Гей — коханець Сільвії;
Сона Вівані — подруга Наполена;
Карла Брайт — офіціантка;
Раффаеле Ді Сіпіо — чоловік в туалеті;
Альберто Лонгоні — Мімо.

Знімальна група

Режисер — Адріано Челентано;
Оператор — Альфіо Контіні;
Композитор — Адріано Челентано, Детто Маріано;
Сценарій — Адріано Челентано, Альберто Сільвестрі, Мікі Дель Прете;
Сценографія — Джантіто Бурчелларо.

Продюсування

Продюсуванням фільму зайнявся Челентано. Він залучив до бюджету фільму 420 мільйонів лір, віддавши в заставу свою віллу і землю в провінції Бріанца.^[2]

Музика

Докладніше: Yuppi du

У 1975 році вийшов альбом «Yuppi du», що містив саундтреки до фільму. 2008 року разом з відреставрованою версією фільму вийшло ремастоване перевидання альбому на CD.

Список композицій

#	Назва	Тривалість
1.	«L’affondamento»	3:46
2.	«La messa»	3:48
3.	«A chi stai pensando?»	0:20
4.	«Và chi c'è»	0:45
5.	«La ballata»	2:07
6.	«La passerella»	7:04
7.	«Such a cold night to-night»	4:03
8.	«La violenza»	1:53
9.	«Do dap»	2:57
10.	«Yuppi du»	4:26
11.	«Il castagnaro»	2:17
12.	«Il finale»	2:39
13.	«Yuppi du»	3:32
41:23

Челентано про фільм

«„Юппі Ду“ — це крик любові і горя. Це мораль бідняків, мораль простих людей: любов проти влади, любов замість влади» — Челентано в інтерв'ю журналу „Епока“.^[2]

«Юппі Ду — це крик насолоди. Крик любові між жінкою і чоловіком. Але це також крик жалю через насильство жінки і через втрату друга. Це дуже наївний фільм, який буде цікавий і через двадцять років» — Челентано на 65 Венеціанському кінофестивалі, під час авторської прес-конференції.^[5]

Венеційський кінофестиваль

4 вересня 2008 року з нагоди відкриття 65-го Венеційського кінофестивалю, де був присутній Адріано разом з дружиною Клаудією Морі, поза програмою в «Палаццо дель Сінема» було представлено відреставровану версію фільму «Юппі-Ду». Незабаром після цього фільм видано на DVD разом з ремастованим альбомом із саундтреками.^[6]

Нещасний випадок

Під час роботи над фільмом «Юппі-Ду» в містечку Павія, на плоту, обладнаному для знімання на воді, стався нещасний випадок — оператор Граціано Алонсо впав у воду і потонув. Знімання припинили на деякий час, а Адріано постав пізніше перед судом. Його звинуватили в ненавмисному вбивстві з необережності, як режисера-постановника фільму. Тільки в 1977 році суд виправдав Челентано за всіма пунктами, і ця трагедія була визнана нещасним випадком.^[7]

Нагороди та номінації

Номінація на 28-му Каннському кінофестивалі, 1975 рік.^[8].
Премія «Срібна стрічка» від «Італійського національного синдикату кіножурналістів» як «Найкращий музичний фільм», 1976 рік.

Джерела

↑ Поторопись, пока не вернулась жена. kinopoisk.ru. Процитовано 8 квітня 2015. (рос.)
↑ ^а ^б ^в ^г Адриано Челентано. Олена Вікторова. 1991. Процитовано 3 листопада 2016. {{cite book}}: Проігноровано |website= (довідка) [Архівовано 2016-11-04 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ FilmFestivals.ru (30 травня 2008). Отреставрированная версия «Юппи-Ду» в Венеции (рос.). www.filmfestivals.ru. Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 12 грудня 2010.
↑ Феномен Челентано. celentano.ru. Г. Богемський. 1986. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2014. [Архівовано 2016-03-12 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Адриано Челентано - Цитата. tsitaty.com. 2014. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
↑ Yuppi Du на 65-ом Венецианском Кинофестивале. chelenta.ru. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
↑ Адриано Челентано. Неисправимый романтик и бунтарь. litread.me. Ірина Файт. 2013. Процитовано 1 жовтня 2016. (рос.)
↑ YUPPI DU (festival-cannes.com) (англ.). www.festival-cannes.com. Процитовано 12 грудня 2010. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)