Юрдига Олег Степанович

Олег Юрдига
Олег Юрдига;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	24 червня 1976; Якторів, Золочівський район, Львівська область, УРСР
Смерть	10 листопада 2016 (40 років); Новозванівка, Попаснянський район, Луганська область, Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	24 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Попасною (з 2014);
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Степа́нович Юрди́га (24 червня 1976, Якторів, Золочівський район, Львівська область — 10 листопада 2016, Новозванівка, Попаснянський район, Луганська область) — український військовик, молодший сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України, командир відділення 24-ї окремої механізованої бригади^[1].

Життєпис

Навчався у школі села Словіта, потім у вищому професійному училищі Львова. Військову строкову службу проходив у Хмельницькому, закінчив її у званні молодшого сержанта на посаді командира бойової машини піхоти. Після служби одружився та переїхав жити до Львова.

Любитель спорту, грав за команду рідного села. Опікувався садом батьків дружини.

Працював на заробітках у сфері будівництва, їздив по містах з бригадою.

Навесні 2014 року був призваний до армії, 10 місяців відслужив на Яворівському полігоні інструктором, а потім у складі 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади вирушив на схід України. Демобілізувався у вересні 2015 року.

У вересні 2016 року прийнятий на військову службу за контрактом (на пів року) та вдруге вирушив на війну після коротких навчань на Яворівському полігоні.

Командир відділення — командир бойової машини 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 10 листопада 2016 року приблизно о 16:00 на бойовому посту в районі села Новозванівка Попаснянського району Луганської області під час мінометного обстрілу внаслідок осколкового поранення. 14 листопада 2016 року тіло було доправлене у рідне село.

Похований в селі Якторів, Золочівський район, Львівська область.

По смерті залишилися дружина та двоє дітей.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].
7 травня 2017 року на фасаді Словітського НВК, де навчався Олег, йому відкрито меморіальну дошку^[3].