Юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету
Юридичний факультет Санкт—Петербурзького університету (офіційна назва в теперішній час Юридичний факультет Санкт-Петербурзького державного університету) —– освітній та науковий підрозділ, найстаріший юридичний факультет та один з найбільших дослідницьких центрів у Росії.  Історія28 січня (8 лютого) 1724 року Петром І заснована у Санкт-Петербурзі Академія наук та одночасно з нею Академічний університет, в якому планувалося також і впровадження юридичної освіти. Проте Академічний університет фактично перестав існувати 1766 року[1]. Університет у Санкт-Петербурзі разом з відділенням філософських і юридичних наук (майбутнім юридичним факультетом) на постійній основі відновлений 8 лютого 1819 року на базі Головного педагогічного інституту[2]. У 1819 — 1833 роках факультет називався відділенням філософських і юридичних наук (1819 — 1821[3]), філософсько-юридичним факультетом (1821 — 1833[4]), а від 1833 року — юридичним факультетом[5]. Структура факультетуДо структури факультету на сьогоднішній час входять десять кафедр:
Відомі викладачі
Теоретики та філософи права
Романісти (римське право)Цивілісти
Державознавці (конституціоналісти) та міжнародники
Поліцеїсти та адміністративісти
Комерціоналісти та господарники
КриміналістиПроцесуалісти (кримінальний процес)
Процесуалісти (цивільний процес)Відомі випускники
Примітки
Література та посиланняЛітература
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
