Юфіт Самуїл Наумович

Юфіт Самуїл Наумович
Народився	березень 1902  Шишаки, Шишацька волость, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	лютий 1948 (45 років)  Кіров, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	єврей
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	ВКП(б)

Самуїл Наумович Юфіт (березень 1902(1902), село Шишаки Миргородського повіту Полтавської губернії, тепер смт. Полтавської області — лютий 1948, місто Кіров, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Ойротського (Горно-Алтайського) обкому ВКП(б). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Народився в родині десятника на приватних лісорозробках. У серпні 1913 — січні 1918 року — хлопчик-підручний приватної макаронної фабрики в місті Катеринославі.

З січня по травень 1918 року — кур'єр Катеринославської губернської профспілки торгово-промислових м'ясних підприємств. У 1918 році вступив до комсомолу.

З травня 1918 по травень 1919 року — інструктор організаційного відділу Катеринославської губернської ради профспілок.

У травні — липні 1919 року — червоноармієць 11-го запасного батальйону XIV армії РСЧА. З липня 1919 по лютий 1921 року — червоноармієць, політичний керівник роти і начальник полкової школи політичної грамоти.

Член РКП(б) з січня 1920 року.

З лютого 1921 по квітень 1922 року — голова полкового машбюро і помічник комісара 11-го окремого полку РСЧА Київського військового округу.

У 1922—1923 роках — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Коростенського повітового комітету КП(б)У Волинської губернії.

У 1923—1925 роках — відповідальний секретар Волинського губернського комітету ЛКСМ України.

З 1925 року — відповідальний секретар районного комітету КП(б)У.

У 1926 закінчив дев'ятимісячні курси окружних партійних робітників при ЦК КП(б)У в Харкові.

До 1930 року — завідувач організаційного відділу Шепетівського окружного комітету КП(б)У.

З 1930 по 1932 рік перебував на господарській роботі. У 1932—1933 роках — секретар ЦК Спілки цукровиків.

У 1933—1935 роках — начальник політичного відділу Осколковської машинно-тракторної станції Західно-Сибірського краю.

У лютому 1935 — березні 1937 року — 1-й секретар Мошковського районного комітету ВКП(б) Західно-Сибірського краю.

28 березня — 22 травня 1937 року — в.о. 1-го секретаря, 22 травня 1937 — 12 лютого 1938 року — 1-й секретар обласного комітету ВКП(б) Ойротської автономної області. Брав активну участь у сталінських репресіях.

У 1938 році виключений з ВКП (б). Відновлений у ВКП(б) рішенням КПК при ЦК ВКП(б) 8 березня 1939 роуц, з оголошенням суворої догани «за притуплення більшовицької пильності».

З березня 1939 року — керуючий Алтайського крайового комунального банку в місті Барнаулі.

У липні — вересні 1943 року — директор Єманжелінського механічного заводу Челябінської області.

З вересня 1943 по серпень 1946 року — директор Єйського ремонтно-механічного заводу Краснодарського краю.

З серпня 1946 року — директор Кіровського ремонтно-механічного заводув Кірові.

Помер у місті Кірові в лютому 1948 року.

• Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2016. (рос.)