Ябланиця (хребет)
Ябланиця — високий хребет у південно-західній частині Македонії, між Охридсько-Струзькою та Дебарською долиною, на захід від річки Чорний Дрин та берегів Охридського озера. Місце і напрямок розташування Ябланиця — друга за величиною гора у західному регіоні Шарджі[1]. Македоно-албанський кордон простягається вздовж гірського хребта, східний схил розташований у Македонії, а західний схил гори лежить в Албанії. Гірський хребет перевищує приблизно 2000 м приблизно на 50 км, а найвища частина, розташована в самому центрі гори, становить 2257 м. Найвища вершина — Чорний Камінь — 2258 м. Вершини, що перевищують 2000 м, це: Стрижак (2233 м), Крстец (2186 м) і Чумін Врв (2125 м). До гори можна дістатися через Вевчани, яке розташоване біля підніжжя гори. Це 14 км від Охридського озера та міста Струга. Східні гірські частини належать Македонії, а західні — Албанії. Хребет простягається в напрямку меридіана з півночі на південь завдовжки близько 35 км, а найбільша ширина в Македонії — 7,5 км. Македонський бік має площу 255 км². Ябланиця має популярність у альпіністів, які часто її відвідують. Крім того, на горі будується гірськолижний курорт.[2] Структура та геологіяЦе молодий гірський хребет, утворений тектонічними рухами олігоміоцену[1]. Геологічний склад представлений палеозойськими сланцями, що розташовані на схилах, і через них лежать тріасові вапняки. У рельєфі переважають високі вершини, просторі райони, глибокі річкові долини, карстові та викопні льодовикові форми. Під час льодовикового періоду високогір'я зазнало сильного зледеніння. Сліди зледеніння представлені п'ятьма викопними цирками, у яких є чотири льодовикові озера: Вевчани, Подгор, Горно та Дольно-Лабуніш. РесурсиГора багата на воду, а серед джерел найвідомішими є Вевчани. Біля села Піскупштина є поклади вугілля. Галерея
Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
