Ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів»Ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів» (ЯПУ «Джерело нейтронів»), повна назва — Ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів, що засноване на підкритичній збірці, керованій лінійним прискорювачем електронів») — дослідницька ядерна установка, керований прискорювачем підкритичний реактор, призначений для роботи у якості джерела нейтронів у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут»[1]. Призначена для виготовлення медичних радіонуклідів, навчання фахівців у ядерній сфері, дослідження властивостей підкритичних систем, дослідження матеріалів та виконання інших наукових експериментів[1][2]. ХарактеристикиЯПУ «Джерело нейтронів» складається з наступних елементів:
Генерація нейтронів у ЯПУ «Джерело нейтронів» здійснюється за рахунок розмноження нейтронів, які виникають внаслідок дії потоку високоенергетичних електронів на мішені з природного урану або вольфраму, у активній зоні, складеній з паливних збірок[1]. У якості ядерного палива ЯПУ «Джерело нейтронів» планувалось використовувати односекційні паливні збірки типу ВВР-M2 зі збагаченням 19,7 % за ізотопом 235U[3]. Лінійний прискорювач електронів забезпечує потік електронів з енергією — 100 МеВ та середнім струмом 1 мА[2]. ІсторіяЯПУ «Джерело нейтронів» створена на базі Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» у відповідності до домовленостей Вашингтонського саміту, викладених у Спільній заяві Президентів України та США в квітні 2010 року, та «Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки стосовно співробітництва з питань ядерної безпеки», підписаного 26 вересня 2011 року. Створення ЯПУ «Джерело нейтронів» виконано за рахунок фінансової допомоги Сполучених Штатів Америки як компенсації за вивезення з території України до Російської Федерації високозбагачених ядерних матеріалів[4]. Реалізація проєкту із створення ЯПУ «Джерело нейтронів» здійснена за підтримки Аргонської національної лабораторії США[5][6]. 27 травня 2013 року Постановою Кабінету Міністрів України затверджено проєкт ЯПУ «Джерело нейтронів»[4]. У 2014 році реалізація проєкту спорудження ЯПУ «Джерело нейтронів» перейшла у фінальну стадію — на майданчику установки завершено всі будівельні роботи, здійснюється монтаж, виконуються пусконалагоджувальні роботи з основним обладнанням, відбувається підготовка до заключного етапу введення установки в експлуатацію[3]. 6 жовтня 2021 року завершено завантаження 37 паливних збірок та здійснено фізичний пуск ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів»[7]. Російсько-українська війна24 лютого 2022 року у зв'язку з початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну оперативним персоналом ЯПУ «Джерело нейтронів» установка була переведена в глибокий підкритичний стан. 6 березня 2022 року під обстріли потрапила будівля ЯПУ «Джерело нейтронів». Зруйнована електропідстанція, пошкоджені електричні кабелі кондиціонерів системи охолодження клистерної галереї лінійного прискорювача електронів, пошкоджена теплотрасса, вибиті вікна в будівлі насосної та градирень, в лабораторії ізотопів[8]. Під час огляду 22-23 березня 2022 року промислового майданчика ЯПУ «Джерело нейтронів» персонал виявив предмет, попередньо кваліфікований як нерозірваний реактивний снаряд РСЗВ 9К58 «Смерч»[9]. 25 червня 2022 року ЯПУ «Джерело нейтронів» знову була обстріляна російськими військами. У результаті попереднього огляду майданчику встановлено факт нанесення додаткової шкоди будівлям та інфраструктурі промислового майданчику, зокрема, пошкоджено:[10]
У результаті виміру переносним дозиметром встановлено, що радіаційний фон в експериментальній залі будівлі ЯПУ «Джерело нейтронів» в межах норми[10]. 4 квітня 2024 року, о 08:30 (за київським часом), під час російського обстрілу міста Харкова, ЯПУ «Джерело нейтронів» втратила зовнішнє електропостачання. За повідомленням Держатомрегулювання з посиланням на дані експлуатуючої організації Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», система аварійного енергозабезпечення спрацювала в штатному режимі, в роботу увімкнені аварійні дизель-генератори, радіаційна ситуація на майданчику в межах норми[11]. Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia
