Яків Боженець-Єловицький
Яків Дани́лович Боже́нець-Єлови́цький (? – пом. 2 жовтня 1680[2]) – руський (український) шляхтич з роду Єловицьких, власного гербу Єловицьких (також Яловицьких). Землевласник у Луцькому та Кременецькому повітах Волинського воєводства Речі Посполитої. Державний діяч. ВідомостіЯків (Якуб-Станіслав) Боженець-Єловицький – кременецький земський писар (1650–1680)[2]. Син войського кременецького, підкоморія кременецького Данила Савиновича Єловицького. Найдавніший з відомих Єловицьких який додавав до свого прізвища - Боженець і відтоді нащадки по його лінії називалися Боженцями-Єловицькими. Наталя Яковенко зазначає у своїй праці, що додаток до прізвища Єловицький – Боженець походить від некалендарного варіянту імені – Божата, яке вочевидь носив котрийсь із давніших предків роду Єловицьких.[3] Відомо, що Яків Боженець-Єловицький володів маєтками Мирогоща та Липки у Луцькому повіті. Під час Хмельниччини вони були розграбовані та спустошені покозаченими дубенськими міщанами та селянами з околиць міста. 16 вересня 1655 року видав у Дубно універсал про терміновий збір повітового посполитого рушення в селі Івання (біля Птичи).[4] Сім'яУ шлюбі з Ганною Болбосівною Розтоцькою (на 1650). Діти: Данило Боженець-Єловицький у шлюбі з Елеонорою Горайн. У 1698 році жили в маєтку села Андрусіїв. Відомо, що мали сина Івана. Михайло Боженець-Єловицький. Олександр Боженець-Єловицький. Андрій Боженець-Єловицький. Іван Боженець-Єловицький. Мали земельні та майнові суперечки зі шляхтичами Бабинськими з якими були кровно споріднені. ДжерелаНаціонально-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. ЦДІАК України, м. Київ. 2008. – 1011 с. Cт. 361, 628, 769 Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008р. 409 ст. Ст. 154. Сергій Безносюк. Шляхта руських земель. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia