Якісна властивість

Я́кісна власти́вість (англ. qualitative property) — властивість явища, тіла чи речовини, яку неможливо виразити розміром^[1].

Якісну властивість може бути виражено словами, літерно-числовим кодом або іншими способами.

Приклади якісних властивостей: колір зразка фарби, дволітерний код країни за ISO, запах, смак, стать людини тощо.

Загальною особливістю якісних властивостей є відсутність в них відношення «більше»-«менше», однак вони характеризуються відношенням еквівалентності.

В рамках загальної теорії шкал вимірювань (інша назва — репрезентативна теорія вимірювань^[2]) оцінювання якісних властивостей зводиться до їх вимірювання за шкалами найменувань.

Шкала найменувань — шкала вимірювань якісної властивості, яка характеризується лише співвідношенням еквівалентності різних проявів цієї властивості. Шкали найменувань показують якісні характеристики. Наприклад, поділ людей за статевою ознакою; в цьому разі шкала має лише два значення — чоловік або жінка. Ще одним прикладом шкали найменувань може слугувати оцінка кольорів (синій, жовтий, зелений тощо), яка спирається на стандартизовані атласи кольорів.

Значення шкали найменувань можуть мати і числову форму. Прикладом такої шкали може бути позначення навчальних груп в навчальному закладі порядковими числами — 1-а група, 2-а група тощо.

Шкали найменувань є найпростішим типом шкал. Для номінальних шкал неможливо ввести поняття одиниці вимірювання, в них відсутній нульовий елемент. Арифметичні операції (додавання, віднімання, масштабування тощо) для елементів (значень) таких шкал визначено бути не може^[3].

Оцінювання якісних властивостей можливе або інструментальними методами, або експертним методом спеціально навченими людьми — експертами. Наприклад, колір можливо вимірювати інструментально:

• триканальними колориметрами для вимірювання в тривимірній шкалі координат кольору Міжнародної комісії з освітленості;
• компараторами кольору.

Разом з тим, можлива експертна оцінка з використанням еталонних зразків кольору. В той же час, контроль таких органолептичних показників як запах, смак можливий лише експертним методом^[4].

У разі наявності вибору перевагу слід віддавати інструментальним методам, оскільки експертний метод характеризується значною суб'єктивністю.

Якісними властивостями оперують під час якісного хімічного аналізу, органолептичного контролю, розпізнавання, визначення сортності, в медицині для ідентифікації бактерій чи вірусів інфікованого хворого, під час оцінювання якості та безпечності продуктів харчування тощо.

Якісний аналіз в хімії може використовуватися для ідентифікації в об'єкті атомів, молекул, простих і складних речовин, фаз гетерогенної системи, функціональних груп органічних сполук. Він необхідний для обґрунтування вибору методу кількісного хімічного аналізу, способу розділення суміші речовин тощо^[5].

• Фізична величина
• Розмір фізичної величини
• Якісний аналіз